Олексій Миколайович повертався додому після кількох днів, проведених на дачі. І все щось собі бурчав під ніс, не міг змиритися, що ніхто не хоче з ним працювати на дачі . він був розчарований, коли його дочка і зять відмовилися йому допомогти, посилаючись на те, що дуже зайняті роботою. Але за час його відсутності Олексій Миколайович взяв на себе відповідальність вигребти торішнє листя, відремонтувати похилений паркан і навіть перекопати грядку для зелені . Він найбільше  розчарувався в зятеві, який, здавалося, байдикував по квартирі, поки він виконував усю необхідну роботу.

Коли Олексій Миколайович  нарешті приїхав до їхньої трикімнатної квартири, яку він ділив з дочкою і зятем, він не міг не думати про свого далекого сина, який приїжджав нечасто, але надавав йому незмінну підтримку та допомогу.

Олексію Миколайовичу вдалося назбирати трохи грошей, щоб надіслати їх синові, який потребував їх для купівлі автомобіля.

Його дочка, з іншого боку, говорила про те, щоб вони хочуть взяти кредит на машину, оскільки  не можуть назбирати достатньо коштів самостійно.

Здавалося, що вони завжди робили імпульсивні покупки, витрачали гроші, не думаючи про наслідки. Словом, жили одним днем . Така фінансова безвідповідальність турбувала батька, хоча він тримав свої думки при собі.

Зайшовши до квартири, Олексій Миколайович був приголомшений тим, що побачив. Уся квартира змінилася.  Він не міг збагнути, як їм вдалося відремонтувати всю квартиру всього за чотири дні.

Хвиля провини накрила батька, коли він зрозумів , що недооцінив свого зятя. Виявилося, що той вклав у ремонт усі заощаджені гроші, зробивши їхнє житло комфортнішим і приємнішим . А тесть думав, зять пальцем об палець не вдарить.

Олексій Миколайович попрямував на кухню готувати святкову вечерю, поки діти були на роботі.  З настанням вечора до квартири зайшли його дочка Ася  і зять Іван.

Олексій Миколайович запросив їх приєднатися до нього на кухні, де вони розділили вечерю і розмовляли. За вечерею батько зачепив тему купівлі автомобіля, знаючи, що це була їхня мрія.

З почуттям гордості і полегшення він дістав заощаджені гроші і віддав їх дітям, запропонувавши їм витратити їх на купівлю автомобіля. Він вважав, що це було правильне використання коштів, оскільки відповідало їхнім мріям і прагненням.

Зять, вдячний і зворушений жестом тестя, пообіцяв старанно працювати, щоб зібрати решту суми власними силами. Олексій Миколайович сяяв від гордості, усвідомлюючи, що, незважаючи на розбіжності та минулі непорозуміння, їхній родинний зв’язок залишається міцним. 

КІНЕЦЬ.