Олексій невдоволено дивився на дружину Світлану, поки вона поралася біля плити.

Він розпитував її про заняття фітнесом та відсутність результатів, порівнюючи її з дівчиною, яку він знав двадцять років тому. Світлана перерахувала свої плани на день, які включали прибирання та приготування сніданку та обіду наступного дня.

На роботі невдоволення Олексія зростало, коли він думав про те, як він витратив своє життя марно, займаючись справою, яку він не любив.

Він хотів працювати з деревом та робити меблі, але мати підштовхнула його до вивчення бухгалтерської справи. Олексій пропрацював більше десяти років, але так і не отримав ні підвищення зарплати, ні задоволення. Його колеги шепотілися про майбутні звільнення, що робило його ще більш напруженим.

Якось секретарка директора Ганна підійшла до столу Олексія і похвалила його як кращого аналітика у відділі. Вона попросила його допомогти з роботою.

Після роботи Ганна здивувала його, запропонувавши випити з нею кави, і вони разом поїхали до її улюбленої кав’ярні. У кафе Олексію стало нудно, і він насилу підтримував розмову. Він був здивований, коли Ганна сказала йому, що їй подобається з ним розмовляти.

Після цього Ганна почала натякати на продовження вечора у її будинку , але Олексій не піддався її чарам. Повернувшись додому, Олексій застав Світлану скривдженою на нього за невиконану обіцянку піти з їхнім сином на медогляд того дня. Олексій почував себе винним.

Днями він думав про розлу чення, але того дня зрозумів, що, як і раніше, любить дружину та дітей. Він вирішив змінити своє життя і зайнятися виробництвом меблів нарешті. Олексій звільнився з роботи та показав Світлані свої проекти та креслення меблів, які дружина одразу оцінила.

Світлана підтримала чоловіка і порадила наслідувати свою мрію, незважаючи ні на що. Це і стало початком їхнього нового щасливого життя.

КІНЕЦЬ.