Олег з дружиною добре до мене відносились рівно до тих пір, поки я не перепuсав на Олега квартиру. Як тільки документи були оформлені, відношення до мене кардинально змінилося

Не думав, що доживатиму свого віку в таких умовах. А все це лише тому, що я довірився своєму племіннику.
Моєї дружини уже давно немає на цьому світі, дітей у нас не було. Я був уже не в стані за собою доглядати. Неподалік від мене проживав мій племінник Олег, я зателефонував до нього та запропонував племіннику доглядати за мною, натомість я заповім йому свою квартиру. У Олега діти вже дорослі, з ним не живуть, вони з дружиною мають двокімнатну квартиру та у них є здоров’я, щоб доглядати за хворою людиною.
Племінник погодився. Спочатку вони з дружиною ходили до мене, приносили мені їжу, прибирали вдома. Потім запропонували переїхати до них, щоб було легше доглядати за мною. Я погодився. Мою квартиру здали в оренду та кошти, які платили квартиранти витрачали на ліки та їжу.
Олег з дружиною добре до мене відносились рівно до тих пір, поки я не переписав на Олега квартиру. Як тільки документи були оформлені, відношення до мене кардинально змінилося, я став почувати себе зайвим, було нестерпне відчуття, ніби я для них тягар.
Нещодавно Олег сказав, що їм дуже важко за мною доглядати та просто поставив мене перед фактом, що тепер я житиму у будинку для літніх людей. Племінник навіть не став слухати що я на це скажу та вже наступного дня ми їхали до будинку для літніх людей. Усю дорогу у мене з очей лилися сльози, що неймовірно нервувало племінника та його дружину. Вони почали на мене кричати, щоб я припинив плакати.
І ось тепер я тут, мені дуже образливо від того, що племінник так зі мною обійшовся. Можна ж було зробити по-іншому. Якби я тільки знав, що він на таке здатен, то попросив би когось іншого мене доглядати. Коли ми прощалися з Олегом я сказав йому наостанок:
– Надіюсь, твої діти не зроблять з тобою такого, що ти зробив зі мною.
Видно було, що племінника вразили мої слова та він не змінив свого рішення і холоднокровно пішов.
Звичайно, я почуваю себе нікому не потрібним, проте тум мені емоційно легше, ніж у квартирі племінника, де він з дружиною усім своїм виглядом демонстрували, що я для них порожнє місце.
КІНЕЦЬ.