Знаєте, життя дуже дивне. Є жінки, які роками чекають на одного чоловіка, а є такі хлопці. Мій друг Олег дев’ятнадцять років myчAє себе, свою дружину та їхню доньку.

Почалося все ще зі школи. Тоді Олегу не вистачило сміливості запросити Христину на побачення. Він роками пускав на неї слину, але підійти боявся.

Його дитячі почуття переросли у більш зрілі. В інституті він так само бачив лише одну Христину. Купа дівчат вчилися з ним в одній групі, але Олег мріяв лише про одну. Як тільки наступала п’ятниця, Олег сідав на останній потяг і їхав в село, щоб побачити кохану. Навіть подорослішавши, хлопець не набрався сміливості.

Поки мій друг думав, збирався з думками, Христину «вкрали» в нього з під носа. Вчилася дівчина на другому курсі педагогічного. Познайомилася з молодиком, який був на рік старший за неї. Він одразу взяв ініціативу в свої руки. Христина не вагалася. Рішучі хлопці подобаються більшості дівчат. Я б сама не встояла перед таким, як її Ігор!

Бурхливий роман швидко розвивався. Вже на третьому курсі, дівчина ходила з обручкою на пальці. На четвертому – завагітніла. Далі я не дуже слідкувала за розвитком подій. Свого друга Олега бачила рідко. Він впав в страшну депресію, коли дізнався, що його кохана вийшла заміж. Вона не приїздила в село і його ніхто не бачив.

Навчання закінчилося. Пройшло трішки часу. Олег прийшов до моїх батьків, щоб запросити мене та всю мою сім’ю на весілля. Я саме була на роботі. Працювала в сусідньому селі фельдшером. Від почутої новини, аж присіла. Телефон ледве в руках втримала. І на кому він зібрався одружуватися?

Олег взяв собі в дружини Надію. Бідна дівчина щиро кохала Олега. Вона бігала за ним багато років. Все село з неї сміялося. Де це видано, щоб дівка за хлопцем бігала? Тим паче, що всі знали про почуття Олега до Христини.

Весілля не було веселим. Раділа тільки Надія та її батьки. Олег намагався посміхатися, але я все чудово розуміла. Він бере в дружини Надію, бо його справжнє кохання, для нього, втрачено. Саме після того свята, наші стосунки знов покращилися. Олег намагався бути гарним чоловіком. Я це бачила. Він правда усвідомлював, що робить. Напевне, мій друг вирішив, що краще бути коханим, ніж кохати.

В них народилася чудова донечка. Назвали на мою честь – Софією. Коли почула цю новину, то заплакала від щастя. Мене взяли хрещеною. Я стала найкращим другом сім’ї.

Здавалося, Олег потроху відходив від свого багаторічного одностороннього кохання. Моя похресниця зростала хутко. Не встигали новий одяг купувати. Надія розквітла біля Олега. Я справді боялася, що вона зав’яне біля Олега.

Добра жінка, та Надія. Дуже добра. Вона сліпо любила Олега, тому не помітила, коли він почав їй зраджувати.

Христина зникла з життя Олега ще давно. Він сам припинив питати про неї у спільних друзів, тому не знав, що в неї проблеми з тим Ігорем. Вони часто сварилися.

Христина раз в тиждень, стабільно, приїздила до батьків синя. Гарний Ігор, з грошима та спортивним тілом, виявися таким собі чоловіком. Взагалі її не шанував. Коли була без дитина, то тікала в село сама. З’явилися дітки, то вони втрьох приїздили до бабусі і дідуся – переховувалися від ненормального батька.

Чорт би побрав ту Христину! Олег та Надія так добре жили! Я бачила, що в нього зароджувалися почуття до тієї жінки. Ну, невже Бог спеціально приготував для Олега таку долю?!

Приїхав Олег в те село. Христини не було. Вдома спокійно, то вона сидить біля Ігоря. Олег вже мав їхати назад, але дороги замів сніг, а, під ранок, вперіщив дощ. Ні їхати, ні ходити не можна було. Жахлива ожеледь. Залишився Олег в селі ще на день. На наступний, приїхала Христина. Знову синя і з дітьми.

Не знаю, що там було далі. Гадки не маю, як вони зустрілися, про що говорили, але знаю одне – Олег почав її «активно втішати». Про їхній роман знали тільки батьки Христини і я. В чужу сім’ю лізти не можна. Знаю, люди добрі! Я хотіла, як краще! Друг в мене під носом сім’ю розвалює, а я мовчати буду?! Надія ідеальна жінка. Працьовита, хазяйновита, спокійна та любляча. Дочка зростає — красуня і розумничка. Ну, чого йому спокійно не живеться? Чого в житті не вистачає?

Не раз йому казала:

— Та Христина дуже хитра. Чоловік прочуханки всипить, то вона до тебе біжить, а як вдома спокій, то сидить в нього під боком! Ти – наївний дурник! Будеш чекати на неї все життя, а вона ніколи не залишить того Ігоря заради тебе. Це така жінка! Ну, є такі, які люблять, щоб їх гарно мотузили. От і вона така!

Олег не слухає. Вже сім років пройшло з тих пір, як вони почали свій роман. Олег досі сподівається на чудо. Життя проходить. Софійка зростає на його очах, але він взагалі нічого не помічає.

Думає лише про ту бісову Христину! А тій хвойді добре! Чоловік потягає за волосся, а потім біжить миритися і золото несе. Коли в «стосунках» з Ігорем все погано, плигає в ліжко до Олега. Він теж подарунки тій хвойді носить! Вмостилася однією сракою на двох стільцях!

Втомилася говорити Олегу, що він мучає себе, свою дружину і, головне, дитину, яка вже відчуває, що щось в їхній сім’ї не правильно. Ця історія не закінчиться добре. Рано чи пізно, Надія дізнається про зради Олега. Вона щиро його любить, але гордість має. Коли вона дізнається, то точно покине Олега. І що він тоді буде робити? Залишиться без сім’ї і буде далі, як вірний пес, чекати на Христину?

КІНЕЦЬ.