Олег невдоволено лаяв свою дружину Наталю, сидячи за кермом автомобіля. — Іноді мені здається, що ти робиш це спеціально! Навіщо ти взагалі залізла до моїх документів? — спитав він її.

Наталя зітхнула і відповіла: — Я прибиралася в офісі, хотіла протерти пил… Напередодні Наталя випадково пролила каву на важливу угоду, яку Олег залишив на столі.

— Ти одночасно забиралася та пила каву? — спитав її Олег. Наталка тільки знизала плечима.

— Як ти можеш бути такою розсіяною?

— Олег продовжував висловлювати своє невдоволення дружиною, — після твого прибирання в будинку нічого не можна знайти, навіть чашки, в яку можна було б налити ту саму каву!

Хоча чого можна очікувати від людини, яка навіть борщ варити не вміє! Це була одна з останніх розмов Олега із дружиною. Коли не стало Наталії, Олег відмовлявся вірити в те, що сталося, і два роки перебував у стані заперечення.

Він вважав, що все сталося через нього, і все, чого він хотів — це слідувати за нею. Однак незабаром він зрозумів, що треба рухатися далі, і прийняв пропозицію свого друга Павла стати начальником відділу.

Олег працював удома, роблячи переклади з англійської, але його друг переконав його погодитись на цю роботу та переїхати на Закарпаття.

Там Олег зустрів жінку на ім’я Катерина Бондаренко, яка нагадала йому його покійну дружину. Пізніше він дізнався, що вона імовірно зведена сестра його дружини, але не змусила себе розповісти їй про свої підозри.

Олегові та Каті часто доводилося працювати разом, і, хоч спочатку він намагався триматися на відстані, та була живою та безпосередньою жінкою, тож постійно привертала увагу колег.

Якось Катя пішла у квартиру Олега за папкою з важливими документами, а коли повернулася, виглядала розгубленою.

Олег не одразу зрозумів, чому, поки вона не спитала його про фотографію дівчини у його квартирі. Він зітхнув і сказав, що це його дружина, і що її не ста ло більше двох років тому.

Катя зглянулась і пояснила, що чула про зведену сестру і навіть хотіла з нею познайомитись, але так і не встигла.

Горе зблизило двох людей. Завдяки Каті Олег навчився жити справжнім та рухатися вперед. Вони стали найкращими друзями, і Олег зрозумів, що може творити добро, допомагаючи іншим людям, які перебувають у розпачі.

КІНЕЦЬ.