Нещодавно я знайому Тетяну свою зустріла. Ми з нею трішки розговорилися і вона мені розповіла прикру ситуацію, яка відбувається в її сім’ї.

– Останній тиждень в сім’ї сина зовсім все сумно було: він повертається пізно ввечері, а на плиті каструлька із злиплими пісними макаронами без масла зовсім, – почала розповідати мені Віра.

– Ну, він один раз мовчки поїв ті макарони, потім другий раз поїв. А потім і запитає у дружини – а що, мовляв, у нас зовсім нічого іншого більше немає вдома крім цих макаронів пісних і не смачних, ну хоч сосисок дешевих, можливо, або пельменів з магазину? І тут влітає на кухню теща, руки в боки, як господиня справжня. Скажи, говорить, спасибі, що тобі, ледареві хоч ті макарони зварили і до столу поставили. Ти і на них ще зовсім не заробляєш зараз. Які тобі зараз ще пельмені?

У сина Тетяни, Олега, дружина зараз на шостому місяці.

Пів року тому Олег потрапив під скорочення і довго не міг знайти собі нову роботу.

Молоде подружжя переїхало з орендованої квартири тимчасово пожити до батьків дружини, адже орендну плату зараз просто не осилили.

Олег шукав роботу хорошу, а поки суть та діло, він влаштувався до свого старого шкільного приятеля в його компанію і їздив по квартирах клієнтів, надавав послуги: кому люстру повісити, кому машину розвантажити, кому кран поремонтувати.

Особливими господарськими уміннями Олег не відзначався, але деякі копійки заробляти від випадку до випадку йому все ж вдавалося.

Між своєю основною роботою Олег примудрявся переглядати якісь робочі сайти, розсилати резюме і їздити по різних співбесідах.

Сидіти в квартирі у тещі йому було незручно, тому найчастіше він йшов з дому з ранку, і повертався додому вже пізно ввечері – так, щоб поменше часу спілкуватися з родичами своєї дружини, які з кожним днем все більше скоса поглядали на її чоловіка.

Вдень міг просто гуляти в парку зі стаканчиком чаю, якщо не було роботи, аби до тещі не йти, а то і зовсім на якісь лавці, благо, почалося літо, а на вулиці тепло та сухо.

Олег часто моніторив інтернет в пошуку підходящих вакансій і чекав замовлень від фірми приятеля.

Тижні довгі складалися в місяці, а нормальної роботи йому все ніхто не пропонував, все якісь підробітки одні. Теща вже стала скрипіти зубами, дружина зітхала щоразу і відводила очі в сторону.

– І ось вони, мабуть, вирішили мого Олега «виховувати», – з сумом мені говорить Тетяна. – Самі ввечері прийдуть з роботи всі, поїдять нормально, все приберуть, а йому на плиту тарілку ставлять з пісними макаронами. Скажи, кажуть, спасибі і за це, що тобі ще їжу приготували.

Ну що, він встав з-за столу, сказав «дякую за все», ключ від тещиної квартири на стіл поклав і просто мовчки вийшов з дому. Приїхав до мене в ночі майже, каже – ти не проти, якщо я поживу у тебе пару тижнів? Я, звичайно, вражена була таким подіям, бо шкода дитину свою, але в душу лізти не стала, кажу, живи, звичайно, сину.

Роботу Олег згодом знайшов, буквально на тому ж тижні, як переїхав до матері. Але ось неприємність яка сталася – миритися з дружиною і переїжджати в квартиру до них він зовсім тепер не поспішає.

Більш того, Тетяна краєм вуха чує, що син придивляється собі якесь житло в оренду. Про дружину, яка чекає дитину, ріелтору не говорить ні слова, і з дружиною зовсім ніяких варіантів не розглядає, з нею він не радиться зовсім.

Не планує, здається, зовсім забирати її від тещі.

– Днями я отримаю першу зарплату і з’їду від тебе, мамо, буду жити окремо тепер, матиму свій куточок, – повідомив син матері під час сніданку. – Спасибі тобі, що дала притулок, впустила пожити до себе на цей час.

– А вдень, коли син був на роботі, дзвонили моя невістка зі свахою. Жалілися, що Олег з ними ні зустрічатися, ні говорити не хоче, дзвінки їх відразу скидає, а сам перетелефонувати не хоче. Повідомлення він, звичайно, читає, але відповідати не хоче зовсім, не хоче навіть підтримувати з ними зв’язок.

Що він думає робити запитували у мене. Досить вже так себе поводити нерозумно, доросла людина він все таки, – заявила мені сваха. – Скажіть йому. У них дитина скоро буде мала. Нехай повертається до дружини в сім’ю.

Ніякої провини перед зятем теща не відчуває, навпаки – впевнена, що Олег сам знайшов хорошу роботу тільки завдяки їй. Не було б такої поведінки з її сторони, то він, мабуть, до цих пір би бігав по району та бабках лампочки вкручував. А як посадили на макарони, то він знайшов роботу на днях.

Тільки ось висновки з ситуації чомусь Олег зробив абсолютно неправильні, вважає теща. Не розуміє, що макаронами без масла його годували для його ж блага, щоб він швидше знаходив правильне рішення. щоб швидше роботу знайшов і гроші додому приносив.

А моя знайома Тетяна в цій ситуації на стороні свого сина. У важкий момент показали себе родичі не з кращого боку.

А як тільки почули, що у Олега в житті все налагодилося, тут як тут, з’явилися. Тільки з грошима, виходить, він їм і потрібен?

Сам Олег вирішив, що в тій сім’ї йому там не раді і дитину настроять проти нього і вона буде так ставитися згодом до батька, тому повертатися до дружини і не думає.

Але хіба правильно це.

КІНЕЦЬ.