Якось Олега Івановича бачили поспішаючим додому з великим букетом троянд у руках. То був сімдесятий день народження його матері, Наталії Степанівни. Його прихильність до матері була глибокою. Будучи самотньою матір’ю, Наталя Степанівна віддавала всі сили, щоб забезпечити сина.

Вони жили простим життям, але жили добре. Олег не пам’ятав свого батька і Наталя виконувала роль обох батьків для нього. У юності, коли він розпитував про відсутнього батька, Наталя розповідала про галантну, розумну людину, яка багато подорожувала, трагічну історію про її зникнення під час однієї з

таких подорожей, коли величезна хвиля знесла його корабель. Олег вірив у цю історію більшу частину свого життя та уникав розпитувань матері.

Час летів, Олег став успішним лікарем та до 45 років став головним лікарем районної лікарні. Він так і не одружився, жив із матір’ю в більш сучасній квартирі, яку він купив за свої чесно зароблені гроші. Якось на свій день народження мати здивувала його гостем.

Подумавши, що це одна із її спроб сватання, Олег був приголомшений, побачивши за столом незнайомого чоловіка. Його серце прискорено забилося, коли він одразу впізнав незнайомця.

Мати підтвердила його здогад, представивши чоловіка як його давно втраченого батька. Возз’єднання з батьком пройшло не так, як очікувалося

У ньому спалахнув гнів на людину, яка з’явилася лише наприкінці його життя. Він відкинув будь-який зв’язок з батьком, воліючи й надалі жити так, як вони з мамою жили до його появи.

Мати посварила його за холодне ставлення до слабкого, старого батька, розповівши, що він посилав їм гроші протягом багатьох років. Незважаючи на її умовляння, Олег відмовився налагоджувати стосунки з батьком і вирішив натомість зосередитися на святкуванні дня народження матері.

За кілька днів на роботу до його лікарні влаштувалася дівчина на ім’я Олеся. Ще коли Олег не впізнав її імені, він відчув незвичайну близькість до неї.

Незабаром після цього Олег познайомився з мамою Олесі, Діаною та її бабусею, Антоніною. У Діані Олег побачив жінку зі свого минулого, з якою він зустрічався у студентські роки. Він зрозумів, що Олеся з її разючою подібністю з Діаною могла бути його дочкою.

Однак Діана відкинула його здогади, наголосивши, що батько Олесі – її чоловік Філіп. Ця зустріч змусила Олега замислитися над своїми вчинками та ставленням до життя. Переживаючи почуття провини, він пішов на примирення з відчуженим батьком, привіз його додому і вибачився за свою колишню поведінку.

КІНЕЦЬ.