Олег, звичайний чоловік із звичайним життям, вирішив піти на виставку картин на запрошення свого друга, художника Володимира. Він був любителем мистецтва, але ніколи особливо не захоплювався ним. Проте, пообіцявши другу компанію, він вирішив заглянути на виставку.

Величезний художній зал був прикрашений яскравими та гарними полотнами. Картини різних стилів та напрямів захоплювали погляд, і Олег виявився вражений виявленим талантом та творчістю художника. Він підходив до кожної картини, відчуваючи емоції, які вони викликали. Серед безлічі картин виявилася одна, яка зупинила його.

На стіні висів портрет молодої жінки, дуже гарної та багатозначної. Олег завмер і не міг відірвати погляду від цієї картини. Його серце забилося сильніше, а дихання стало не рівномірним.

Це була Маріанна, його дружина – коли вона була молодою і сповненою світла. Портрет був настільки реалістичним, що він ніби знову бачив її, якою вона була тоді – усмішка, сяючі очі, легкість та невинність юності.

Це було приголомшливо і водночас дивно. Олег не міг зрозуміти, як Володимир зміг так зобразити його дружину. Підійшовши до художника, Олег запитав, як він зміг намалювати такий чудовий портрет.

Володимир з усмішкою розповів, що колись давно, у молодості, він був закоханий у Маріану. Її краса і витонченість завжди надихали його, і він не міг утриматися, щоб не залилити її образ на полотні. Олег відчув дивну суміш почуттів. Він був збентежений і зворушений тим, що Володимир досі не міг забути його дружину.

Разом з тим він був радий, що Маріанна так надихала художника і дозволяла йому творити таке прекрасне мистецтво. Протягом виставки Олег не міг відірвати очей від цього портрета. Він усвідомлював, що любить свою дружину знову, з такою ж пристрастю і ніжністю, як у перші дні знайомства.

Він зрозумів, що вона залишається його натхненням та радістю. Після завершення виставки Олег придбав портрет у Володимира. Це стало особливим подарунком для Маріанни

Коли він підніс їй картину, в її очах запалилося щастя та здивування. Вона була зворушена цим жестом і усвідомлювала, наскільки сильне їхнє кохання, яке тільки дозріло з роками.

У результаті виявилося, що художник Володимир приніс у життя Олега та Маріанни не лише чудове мистецтво, а й новий погляд на їхні стосунки. Їхня любов стала ще сильнішою, а портрет Маріанни став символом їхньої вічної прихильності один до одного.

КІНЕЦЬ.