Мій син Олексій привів до нас додому свою вагітну дівчину Оксану і сказав, що вони незабаром одружаться.

— Мамо, будь ласка, нам потрібна твоя допомога, — благав син. Я здивувався і схопився за голову. «Як вони створять сім’ю? Вони ще самі як діти! — подумала я.

Їм не було куди йти, тому я неохоче запросила їх до нашого будинку. Оксана та Олексій познайомилися в одному університеті і вже тоді покохали одне одного. Коли Оксана завагітніла, Олексій узяв на себе відповідальність і вирішив на ній одружитися.

— Довіртеся мені, я зроблю все, щоб усе було добре, — запевнив він нас. Після весілля молодята переїхали до нас, бо в Оксани не склалися стосунки з батьками. Чоловік був спокійний, але я не могла вибачити їй того, що вона зіпсувала життя моєму синові.

— Чому її батьки не розповіли їй про деякі засоби індивідуального захисту? – обурювалася я. Оксана намагалася бути гарною невісткою, але я не приховувала своєї неприязні до неї та її дочки. Потроху і ставлення сина до дружини змінилося. Він став холодніший до неї, перестав проводити свій вільний час з нею, а іноді за весь день навіть не торкався до дочки. Коли дівчинці виповнилося три роки, Оксана вийшла на роботу, а Олексій ще менше часу став приділяти родині.

— Ви позбавили мене молодості та перспектив, — звинувачував він Оксану. Якось Олексій сказав нам, що хоче розлучитися з Оксаною, і, зізнаюся, я тоді відчула полегшення.

— Ти правильно робиш, синку, — сказала я, — не треба обмежувати себе багато в чому через одну невідповідну дівчинку. Але все стало ще гірше, коли Олексій привів додому свою нову дівчину Катерину. Вони влаштовували дикі вечірки, і Катерина в люті била посуд. Я вже не кажу про те, що нам не було чого їсти. Я зрозуміла, наскільки несправедлива була до Оксани, і мені стало соромно.

— Пробач, — зі сльо зами на очах вибачалася я перед нею, коли ми зустрілися з нею випадково в парку. Оксана розповіла мені, що вони знайшли своє рятувальне коло в особі літньої жінки, яка прийняла їх як квартирантів. Я благала Оксану повернутися до Олексія, але вона відмовилася.

— Це більше не моя турбота, — сказала вона, — ми всі один одному чужі люди. Ви самі цього хотіли.

КІНЕЦЬ.