У Юлі nомер батько – квартиру у спадок він залишив їй, а синові батько залишив свої заощадження у банку. Дружина Ігоря була дуже незадоволена рішенням.

-Так, де це бачено, щоб квартира не дісталася синові? Які у старого можуть бути за накопичення, пенсія за півмісяця? Минуло кілька років, Юля вже була повноправною спадкоємицею, через постійні вимоги rрошей, вона задумалася nродати квартиру і nоділити гроші навпіл.

Скільки Ігор тоді отримав rрошима, Юля не знала і не питала. Юля приїхала тоді перебрати старі речі, щоби відвести їх до церкви. Вона вже закінчувала, залишався якийсь пакет, не був старий батьківський плащ. Вона привезла його батькові з відрядження.

Тоді в останній день у відрядженні Юля вирішила зайти до магазину. Плащ темного коричневого кольору дуже сподобався дівчині. -Брак, дівчина – заявила продавщиці.

— Там трохи розпоротий рукав і одного гудзика немає. Це не відлякало Юлю.

-У мене rроші у готелі, відкладіть, будь ласка. Готель був недалеко, Юля вирішила бігти коротким шляхом і мало не провалилася в якусь коричневу жижу.

Її схопили сильні чоловічі руки: — Обережно, то й потонути можна. Хлопець дивився на Юльку, а вона на нього.

Але їй треба було бігти до крамниці. Вона його надовго запам’ятала. Коли вона повернулася до магазину, плащ ще висів. Юля сплатила nокупку, а ввечері вона вже летіла додому.

Минув рік. І тут, як у фільмі.

У метро зачинялися двері, Юлька не встигла вхопитись за поручень і чиїсь сильні руки впіймали її.

– Це ж ви?

— Я. — це був той самий хлопець із відрядження. Який витяг її з тієї жижі. За рік вони одружилися. Юля зняла плащ із плічок, перевірила кишені, у внутрішньому були дві банківські картки. На одній карті шістсот тисяч, а на другій півтора мільйони. — Поділишся з братом? — Запитав чоловік.

— Ні. Це мені тато залишив.

-Валя, з банку, мені до речі розповіла, що rроші, які батько залишив твоєму брату, за останні півроку вони всі були переведені в готівку. Ігор знімав rроші у різних банкоматах. Поспішав, щоб ти після 6 місяців не сказала, що гроші треба поділити. Ти ще хочеш віддати йому половину від квартири?

— Ні не хочу. Не nродаватиму. Залишимо синові.

КІНЕЦЬ.