Ми в новому святковому одязі почали спочатку відмивати кухню, а потім готувати хто що вміє, адже ми не дуже в цьому розуміємось. На це у нас пішло дві години, ми вже були не раді, що прийшли раніше. В той час, як решта гостей, які прийшли в назначений час, просто собі сиділи та нічого не робили, очікуючи на страви, які готуємо ми

Сьогодні я зібрався на вечірку з нагоди Дня народження мого друга. Ми навчаємося на одному курсі. З Антоном ми познайомилися нещодавно, коли у наших була спільна лекція, з того часу спілкуємось. Антон запросив мене на свій День народження і я звісно не відмовився. Мій новий друг дуже комунікабельний хлопець, живе в студентському гуртожитку, тож має бути весело.

Вдома не було чим зайнятися, тож я зателефонував своєму іншому другу та ми домовилися, що прийдемо трішки раніше, але якби я знав що на мене чекає, то посидів би довше вдома або зайнявся чимось іншим. Ми зайшли в гуртожиток, постукали у двері, відчинив Антон в майці та трусах, видно було, що хлопець тільки прокинувся.

Ми привітали друга з днем народження, Антон подякував та запитав чи не могли б ми йому зовсім трішки допомогти в приготуванні до святкування. Ми з другом погодились не знаючи, ще це його “зовсім трішки” означає приготування абсолютно усіх страв.

Коли ми зайшли на кухню, то побачили там жахливий безлад та те, що продукти для приготування страв лежать на підлозі у пакетах. Антон сказав, що вчора вони з його дівчиною все купили та пішли гуляти, друг повернувся пізно та ліг спати. Прокинувся лише тоді, коли ми прийшли. Скоро уже почнеться святкування, а на столі порожньо.

Та ми в новому святковому одязі почали спочатку відмивати кухню, а потім готувати хто що вміє, адже ми не дуже в цьому розуміємось. На це у нас пішло дві години, ми вже були не раді, що прийшли раніше.

В той час, як решта гостей, які прийшли в назначений час, просто собі сиділи та нічого не робили, очікуючи на страви, які готуємо. Сам іменинник ні разу не поцікавився як у нас справи та чи потрібна нам допомога. Він розважав гостей.

Нарешті приготування було закінчене, ми дуже сильно втомилися. Святковий настрій як рукою зняло. Антон запросив гостей до столу. Сказав, що це він все готував, а я з другом лише йому допомагали.

А коли до якоїсь страви у гостей були зауваження, то він казав, що саме цю страву готував хтось із нас. Я пішов раніше зі святкування. Мій одяг був брудний та неприємно пахнув. Це святкування я запам’ятав надовго.

Зі мною таке сталося вперше та я, м’яко кажучи, був шокований. З Антоном відтоді спілкуватися перестав. Та став уникати нахабних людей. На святкування приходжу вчасно або трішки пізніше, боячись потратити в таку ж ситуацію.

КІНЕЦЬ.