Тетяна та Світлана познайомилися на першому курсі університету, куди вступили на ту саму спеціальність. Дівчата швидко порозумілися, сиділи поруч на лекціях. Хоча ні зовні, ні характерами в них не було нічого спільного.

Світлана була з богемної родини, закінчила музичну школу, читала книги сучасних авторів. Вона не вміла готувати і воліла спостерігати за тим, як мама чи молодший брат прибирають у квартирі. Мама часто казала їй, що їй від дочки потрібно одне – щоб та добре вчилася та змогла зробити чудову кар’єру.

– До кухні та швабри завжди встигнеш добратися, – говорила мама. – Нехай цим займаються ті, хто простіший. А ти маєш показати, чого вартуєш.

Таня, на відміну від подруги, була дуже скромною. Вона не морочилася з приводу кольору і дизайну обкладинки книги, що сподобалася їй, вміла готувати не гірше ресторанного шеф-кухаря і вміла шити та вʼязати

При цьому одягалася так, що Свєті з її тонким художнім смаком часом ставало незручно за подругу, яка з недбалим шиком носила хутряну дублянку з вишитими паєтками квітами на всю спину та високі ботфорти на товстій платформі.

Незважаючи на очевидну різницю у багатьох питаннях, дівчата були дуже дружні. Так тривало доти, доки Свєта не отримала пропозицію руки та серця від старшого брата Тані – Романа.

Тетяна сама їх познайомила на вечірці з нагоди свого дня народження, і Рома активно доглядав за блакитноокою красунею весь вечір. На прощання він дав дівчині номер телефону і чекав цілий тиждень, перш ніж вона надумала подзвонити йому.

Після того побачення Роман втратив голову і оголосив, що знайшов кохання всього свого життя. Рідні почали радіти за хлопця, але Таня була сама не своя:

– Ромко, не можна бути таким тупим! Свєтка вдома нічого не робить, за неї мама і всі інші працюють. Тобі потрібна дружина, яка чекатиме, коли ти прийдеш із роботи та приготуєш їй вечерю? Ти ж так не звик, у нас мама ніколи не змушувала тата чекати на їжу та інші побутові дрібниці. Подумай сто разів, перш ніж тягнути Світлану в РАЦС.

Проте Роман залишився глухим до слів сестри. Він був надто закоханий, щоб розмірковувати про різницю у вихованні та способі життя. Перший місяць після весілля він намагався догоджати молодій дружині, виконуючи всі її забаганки.

Серед ночі піти за морозивом? Жодних проблем, він теж хотів спробувати новий сорт фісташкового. Молочний коктейль на полудень? Яка дрібниця, через п’ять зупинок є спеціальне кафе, де готують найсмачніші коктейлі. Сережки з діамантами? Звісно, ​​кілька місяців доведеться попрацювати у три зміни, але це нічого. Головне, щоб кохана була задоволена.

Перша та остання сварка почалася після того, як Роман запросив своїх батьків на чай. Він подзвонив дружині:

– Світлана, до нас увечері тато з мамою приїдуть. Я привіз продукти, ти могла б приготувати щось смачне на вечерю?

-Ти з глузду з’їхав? – верещала Світлана. – Твої батьки, сам і зустрічай. Якщо хочуть їсти, хай із собою привезуть. Або замов щось із доставки. Мені нема коли, я буду пізно.

– Ти ж казала, що сьогодні прийдеш додому раніше, – Роман намагався говорити спокійно.

– Нехай їдуть у своє село. Нормальні люди зазвичай наперед дізнаються, чи зручно буде господарям їх зустрічати, – холодно відповіла Світлана і повісила слухавку.

Вона прийшла пізно, як і обіцяла. Роман мовчки сидів перед телевізором. Побачивши дружину, він навіть не повернув голови.

– Що у нас на вечерю? – замість привітання запитала Світлана.

– Нічого. Я замовив доставку на одну людину і все з’їв, – відповів Роман і підвівся. Потягнувшись, він криво посміхнувся. До речі, тобі б час зрозуміти, що медовий місяць у нас закінчився, настали трудові будні. Хочеш їсти – приступай до готування. А я пішов спати.

Ображена його словами Світлана з кам’яним обличчям пішла переодягатися, після чого почала прибирати вітальню. Роман щось пролив на підлогу і на диван, і Світлана, незвична до такої роботи, витратила майже годину часу на те, щоб відчистити плями.

– Козел, – мало не плакала вона, згадуючи крижаний погляд чоловіка. – Та як він посмів? Ніякого розуміння, сільський чоловік…

– Навіщо тоді за мене вийшла? Щоб здаватися самій собі ще крутішою? – Роман стояв у неї за спиною і все чув. Свєта мала звичку думати вголос, особливо, коли вона була на емоціях.

– Мені нема для чого так робити. Я в будь-якому разі крутіший за вас усіх, – гордо відповіла дружина.

– Тоді вибирай, як бути. Я можу піти будь-якої миті, як і ти, – пішла реакція Романа.

– Розстатися менше ніж через півроку шлюбу? – обурилася Світлана. – Це неправильно, тоді не треба було взагалі одружуватися.

– Неправильно так ставитись один до одного, – втомлено відповів Роман. – Світлана, ми ж з тобою свідомо пішли на такий крок. Давай не влаштовуватимемо драму.

– Не будемо, – погодилася дружина, – якщо ти вибачишся за свої слова.

– Ти першою почала, – обурився Роман. – Чому я маю вибачатися?

Вони так і не дійшли згоди. У результаті Роман зібрав речі та з’їхав. Проте через тиждень Світлана подала заяву про розірвання шлюбу…

КІНЕЦЬ.