Василь нещодавно відсвяткував 25 річницю шлюбу зі своєю дружиною Світланою. За ці роки було всяке у них і хороше і погане. Але вони звикли всі проблеми вирішувати разом. Познайомимося вони ще зовсім юними, зустрічалися недовго, а через місяць Василь вже зробив пропозицію дівчині.

Одного вечора як згадує вже не молоде подружжя пішли вони до клубу на танці. Василь замовив улюблену пісню Світлани і подарував їй каблучку.

Він тоді не знав, але це був його перший і останній романтичний вчинок для коханої. Весілля відгуляли пишне та гучне, більше пів села зійшлося. А от після весілля почався побут, домашня роботи та діти. Василь займався домашнім господарством, купляв худобу, годував її а потім продавав. З цих грошей сім’я і жила.

А Світлана займалася хатніми справами дивилася за дітьми то ще співала у місцевому будинку культури.
Мало вона надзвичайно милозвучний голос, охочих її послухати приходило багато.

Так вони і жили, і коли одного разу наближалася зима, потрібно було подумати за теплі речі, щоб одягнути дітей, дров надбати, щоб було чим в хаті палити. А ще наближався день народження Світлани кругла дата.

Тож Василь і думав як йому на все гроші назбирати, і поїхав у місто продавати худобу. На базарі він швидко все попродав та пішов за покупками.

Купив продуктів, домовився за дрова по хорошій ціні і дітям на солодкі гостинці вистачило. Зголоднівши, чоловік пішов в кафе пообідати.

Та там став свідком розмови молодої пари. Хлопець якого звали Павло розповідав своїй дівчини про проблеми на роботі і про те, що не зможе купити її подарунок який вона хотіла. А дівчину у відповідь насупила брови та до хлопця, що він її не любить. Так Василь згадав що в його дружини теж скоро день народження.

А він її уже давним-давно не робив жодних подарунків. Чоловік заплатив за обід та пішов шукати ідеальний подарунок. Дивившися на вітрини погляд Василя зупинився на одній сукні, яка була дуже схожа на ту в якій вона ходила Світлана, як була ще молода.

Він і зайшов в магазин запитатися за сукню. Дівчина яка там продавала, дуже розхвалювала цю сукню і що його дружині дуже сподобається.

Але коли Василь почув ціну, то на мить втратив дар мови. Він подумав що на ці гроші можна було б накупити багато крупи ще й корм для худоби.

Але подумавши як Світлана зрадіє він все-таки вирішив купити. Тож приїхавши додому, Світлани ще не було з роботи, діти в школі, вдома нікого не було.

Він вирішив прибрати з хаті, та приготувати щось на вечерю. Однак коли Світлана повернулася додому і спитала його одразу за гроші, то чоловік щось відчув недобре.

Він їй віддав решту суми яка залишилась. Але тут одразу й дістав пакет з сукнею і вручив дружині.
Та подивилася на сукню та почала сміятися. Василь не зрозумів чому, але Світлана пояснила що, то скоріше всього сукня буде для їхньої доньки, а не для неї.

Чоловік нагадав дружині що ця сукня схожа на ту яку вона колись одягала. Але Світлана йому відповіла, що скільки ж років минуло.

Жінка дістала з шухляди їхній альбом і вони вдвох роздивлялася, аж поки не повернулися діти зі школи.
Їхній донці і справді підійшла та сукня, яку купував Василь для Світлани.

Дівчина була безмежно вдячна батькові за такий подарунок.

Романтична та водночас забавна історія, любі читачі вам сподобалось? Чекаю на ваші коментарі.

Джерело