Я зі своєю сім’єю переїхала до цього міста десь приблизно кілька років тому. Ми відразу купили собі тут досить комфортну квартиру в досить таки хорошому районі, близенько біля нас гарний парк, і влаштували дітей в хорошу школу і дитячий садок, який розташований близько до нашого житла.

У чоловіка Михайла робота тут була знайдена ще заздалегідь, задовго до нашого переїзду, тому тільки я одна була якийсь час в нерозумінні, поки шукала якусь роботу для себе, адже жити на одну зарплату сім’ї непросто, та й гроші вклали усі в квартиру, тому потрібно було заробляти вдвох, адже у нас ще й діти. Але і це незабаром вирішилося в позитивну сторону.

Поки я сиділа вдома, Михайло приїжджав додому на обід. Якось раз ми, випадково, зустрілися в обідню пору з нашою сусідкою.

Враження залишилися від неї самі незабутні та яскраві навіть у мене самої. Її зовнішній вигляд і поведінка явно давали зрозуміти, що ні сім’ї, ні дітей у неї немає, це було видно відразу.

Вона була дуже гарно та яскраво одягнена, наче у все новеньке, від неї віяло гарними парфумами, зачіска та макіяж зі смаком. Все випрасуване ідеально, високі підбори, свіжий і бездоганний макіяж.

Хоча вік у цієї жінки був уже досить солідний, як для самотньої жінки, але вона була дуже цікава особистість, видно, що доглядає за собою та любить себе, така жінка не може не подобатися.

Згодом з’ясувалося, що це наша сусідка. Ось так сусідство – подумала тоді я. Потім я багато цікавого чула про неї від наших сусідів, але не придавала значення всім цим пліткам. Тому всі ставилися до неї спокійно та байдуже.

Всі ці кілька років, скільки ми тут живемо, після кожної зустрічі з нашою сусідкою, чоловік заходив у квартиру з морем зауважень, спрямованих в її сторону. Говорив, що вона зовсім йому не подобається, дивна якась і зверхня людина. Кілька разів навіть розповідав мені, що вона вже декілька разів вичікувала, поки він буде підніматися, і виходила на майданчик, щоб з ним поспілкуватися просто.

Свою сусідку Лесю я ніколи не вважала своєю суперницею, навіть подумати про таке не могла, вона зовсім інша, не така, як я. Вона постійно замовляла собі їжу на дім, що свідчило про те, що до готування вона не привчена, для неї затишок і господарство не пріоритет.

Про таких жінок зазвичай кажуть, що на них не одружуються, бо вони погані господині. Гуляти гуляють, але на цьому і закінчується спілкування, бо вони дбають лише про себе і зовсім не вміють турбуватися про інших, хто поруч з ними. Живуть заради себе і сім’я їм не потрібна зовсім, часу на увагу для інших у них немає.

Я ніколи не помічала за своїм чоловіком інтересу до таких персон, тому Михайло мене і вибрав, адже я – інша зовсім. Ми завжди ставилися один до одного з розумінням та великою повагою. До того ж і діти у нас зовсім ще маленькі. А почуття родинності у нього розвинене з самого дитинства. Його батько все життя прожив з його матір’ю, і жодного разу не дозволив собі грубе слово в її сторону. Так само було прийнято і в нашій сім’ї вже чимало років.

Але кілька місяців тому все різко змінилося. Чоловік став висловлювати якісь постійні незрозумілі претензії до мене, йому не подобалося абсолютно нічого. Якщо раніше він не звертав уваги на якісь речі, то зараз став акцентувати на них свою підвищену увагу. Я все не могла зрозуміти, в чому ж причина такої зміни в його поведінці.

Але тиждень тому Михайло прийшов додому і сказав, що йде до іншої жінки. Що дітям він буде продовжувати допомагати утримувати, але зі мною жити він більше не хоче, каже, що нас щасливий час вже минув. Чоловік просто зібрав свої речі і пішов, особливо, навіть пояснювати мені нічого не хотів, а в мене не було сил щось з’ясовувати, бо я геть була здивована.

Я спочатку не могла взагалі повірити в те, що таке могло відбутися зі мною, ще вірила, що повернеться, передумає, щось обов’язково станеться і ми з Михайлом будемо разом. Я думала, що він пішов до невідомої мені жінки.

Але, як з’ясувалося через пару днів, він переїхав жити в сусідню квартиру. До тієї, якою він постійно був незадоволений і про яку постійно недобре відгукувався. Видно, доклала вона чимало зусиль, щоб чоловік проміняв мене на іншу так швидко і просто.

Я не можу сказати, що Михайло в усьому винен, адже останнім часом зовсім перестала стежити за собою. Вдома взагалі місяцями ходила в одному халаті. Зустрічала свого чоловіка щодня з роботи в халаті навіть не розчесаною. А, коли ми йшли в гості, я завжди була в джинсах.

Але я все старалася робити вдома, завжди ідеальна чистота, наготовано смачно істи, дітей завжди на гуртки водила, старалася, щоб усім добре було, на себе часу вже не вистачало, адже теж кожен день ходжу на роботу.

А сьогодні я відкрила шафу, а у мене навіть жодної сукні там немає. А та красуня завжди була при параді. Мабуть правду кажуть, що чоловіки люблять очима. Те, що вона не любить чистоту і прибирання, не вміє готувати їжу, Михайлові виявилося вже й не зовсім так важливо.

Я вже перестала ображатися на Михайла. Зараз думаю лише про єдине: як повернути чоловіка в сім’ю? Що я можу змінити, щоб повернути сімейне щастя? Чи зможе він тепер піти від тієї жінки?

Фото ілюстративне.

Джерело