Обидві подруги Уляна та Поліна були щасливі у шлюбі і мали доньок . Однак  Поліна мала деякі дивні звички, які викликали у подруги занепокоєння.

Здавалося, що Поліна мала надприродну здатність знати всі подробиці про життя людей – від народження до смерті та одруження. Її постійна зацикленість на плітках та чужих справах непокоїла подругу. Уляна вважала, що Поліна, будучи 25-річною жінкою з власною дитиною, повинна по-іншому розставляти пріоритети у своєму часі і зосередитися на вихованні доньки.

Найбільше подругу турбувала схильність поліни копіювати її дії та рішення, особливо коли мова йшла про їхніх доньок, які народилися з різницею у два дні. Здавалося , що Поліна стежить за кожним кроком подруги і миттєво наслідує її приклад. Чи то купуючи однакові подарунки, чи то копіюючи її покупки, Поліні, здавалося, бракувало власної оригінальності.

Одного разу Уляні потрібно було відвідати лікарню, залишивши доньку під наглядом Поліни. Вона неохоче погодилася дозволити Надійці погратися з Марусею на подвір’ї  Поліни. Однак, повернувшись, вона з жахом побачила, як Поліна сварить її доньку через непорозуміння щодо велосипеда . Надя розплакалася, коли Поліна і Маруся звинуватили її в тому, що вона взяла велосипед без дозволу.

У пориві гніву Уляна накинулася на Поліну, вказуючи, що велосипед – це подарунок бабусі Наді, на якому було чітко позначено:

Любій Надійці від бабусі Віри…

Поліну спіймали на гарячому, і їй довелося визнати свою помилку, кинувшись шукати велосипед Марусі, який вона загубила.

Уляна забрала дочку і пішла додому. Ось уже тиждень вони з Поліною не спілкуються. Може і на краще…

КІНЕЦЬ.