Я зі своїм чоловіком Романом живемо разом з його батьками під дахом одним. Квартира у свекрів дуже велика та простора, місця вистачає нам усім. Мене все цілком влаштовувало, я навіть раділа, що батьки запросили нас жити з ними, а ми могли зберегти свої гроші, адже не платили за оренду квартири.

Я сама людина за характером дуже спокійна, непогана господиня. Мені все це подобається і зовсім не втомлює. Я, щиро кажучи, сама дуже люблю, коли чисто, красиво, все лежить на своїх місцях. Результат помічають всі рідні, одні похвали я чую від усіх.

Готую я теж дуже смачно, мені постійно всі про це говорять. Я не хвалюся, звісно, цим, просто для повної картини хочу розповісти вам хоч трішки про наше життя.

Наче все добре було б, але я не подобаюся батькові Романа. Зі свекрухою, якраз, ми досить таки непогано порозумілися. Та й чим я можу не подобатися їй? Звільнила я матір чоловіка, практично, від усіх домашніх клопотів, з повагою ставлюся до людей похилого віку. Це все бабусине виховання.

Роман став менше часу пропадати у незрозумілих друзів та колег вечорами, повертається додому вчасно щодня і ми разом проводимо вечір. Чоловік навіть вихідні проводить вдома зі мною, говорить, що йому подобається краса та затишок, який я створюю вдома.

Тому свекруха дуже добре ставиться до мене, вона каже, що з моїм приходом у них все лише на краще змінилося і син її, мій чоловік, став відповідальніший, спокійніший.

А от свекру моєму зовсім не подобаюся я, нічого в мені не подобається. Так, звісно, я – зовсім не красуня. Але добре стежу за собою. Кожен день він обов’язково знайде, що сказати, і це не щось хороше, а навпаки, наче спеціально шукає будь-який привід, щоб мені якесь зауваження зробити. Як мені це вже набридло, важко навіть слів дібрати.

Я, звичайно, чудово розумію, що він людина похилого віку і не потрібно зважати на всі його слова, але коли тобі це всі говорять щодня, то неможливо не зважати на це.

Одного разу я прибирала брудний посуд зі столу після вечері за всією сім’єю, так батько чоловіка сказав, що мені нігті не завадило б зробити коротшими, а краще взагалі зрізати, адже на кухні з такими не ходять хороші господині.

Куплю собі з одягу чи взуття щось, йому не показую, все одно десь в коридорі побачить та говорить, що в мене дуже поганий смак, навіть старенька бабуся таке на себе не одягне в наш час.

А якось ми вдвох з чоловіком збиралися на день народження до мого брата, так свекор сказав, щоб я ще раз перед тим, як вийти в люди, добре подивилася на себе в дзеркало, адже виглядаю я, м’яко кажучи, не дуже гарно.

Вчора моя свекруха розбирала пакети з різними речами і продуктами з магазину, свекор бере шампунь, читає, що засіб оздоровлює волосся та відразу дає його мені. Каже, що їм він не потрібен, що мати для мене його купувала.

Я вже скаржилася і чоловікові, і мамі його, але вони кажуть, що це якісь несуттєві дрібниці, щоб я не звертала увагу, адже батько вже старий, не потрібно всі слова його так близько сприймати до душі. Я все це чудово розумію, але мені вже так набридли його постійні докори на мою адресу.

Свекруха іноді робить зауваження, говорить своєму чоловікові, щоб не говорив мені таких речей, але він зовсім не зважає на її слова.

Я не люблю сімейні застілля з родичами – приготую багато смачних страв на святковий стіл, стараюся для всіх, так втомлююся в ці дні, щоб людям сподобалося, всі хвалять, що смачно, а свекор мій сидить і кривиться і таки щось не обов’язково при всіх скаже про мене нехороше: щось солоне, щось пересмежене, щось занадто сухе, а щось кисле.

Мені так прикро. Що тут робити? Чоловік і свекруха не звертають уваги, а я так не можу. Що я маю ще зробити, щоб ця людина поводила себе по-людськи зі мною?

Невже вік тут виправданням може бути? В чому причина такої поведінки і такого відношення до мене?

Джерело