Одного разу Степан повернувся додому і побачив заnлакану дружину, що сиділа на краєчку дивана з тремтячими руками і червоним обличчям. — Я так більше не можу, — сказала вона, обійнявши чоловіка, — я більше не хочу так жити. Аліса завжди намагалася бути ідеальною дружиною Степана.

Вона тримала будинок у чистоті, підтримувала в ньому порядок, смачно готувала, працювала і примудрялася завжди виглядати так, ніби з обкладинки модного журналу зійшла.

З народженням сина дещо змінилося. Аліса почала не встигати. Вона навіть змінила роботу, щоб мати змогу працювати з дому. Можливо, ви подумаєте, що Степан якийсь жахливий чоловік, але ні.

Хлопець частенько допомагав дружині по дому, при нагоді сам готував вечерю, просив її звільнитися з роботи, але та була непохитна – працювала вночі, але звільнятися і не думала.

Того дня дружина, обійнявши чоловіка, плакала йому в плече, а Степан сам бачив і відчував, як дружина втратила колишні форми через різке схуднення, а вранці вона вже прокидалася втомленою.

Степа переробив усю хатню роботу, приготував їм поїсти, і вони лягли спати. Наступного дня Степан купив квитки на море, адже дружина так мріяла про подорож туди… Ось уже через тиждень їхня родина лежала на теплому піску і раділа теплим променям сонця.

КІНЕЦЬ.