Не даремно люди говорять, що близьким краще грошей не позичати і не брати в борг, адже нічого хорошого з цього ніколи не вийде.

Але, поки ти не відчуєш це на собі, висновки важко зробити правдиві.

Одного дня, зовсім несподівано, в мене на порозі з’явилася моя подруга Світлана.

Подруга тримала в руках якісь папірці, їх було багато, вона щось показувала мені і стала розповідати, що тато недобре себе почуває.

Вона пояснювала, що зараз їй потрібно багато грошей, так сказали фахівці, коли дивилися тата.

Щоб поставити батька подруги на ноги, потрібно чимало часу і грошей, пояснила вона мені.

Світлану я знаю багато років, ми з нею дружимо давно та ходимо одна до одної в гості, одним словом, спілкуємося добре, не чужі одне одному люди.

А тут вона стала просити мене, щоб я позичила їй гроші, лише одна надія на мене, адже всю родину вона обдзвонила і всі кажуть, що грошей немає.

Часи зараз непрості, звісно, що такі гроші ніхто не позичить, це зрозуміло і так, навіть, якщо і має їх.

Я тоді пошкодувала її та позичила подрузі 35 тисяч гривень.

Це всі гроші, які були у мене, я їх відкладала не один рік.

А потім тата подруги не стало, на жаль, у неї було безліч справ і я не хотіла запитувати Світлану про гроші, адже розуміла, що це не на часі зовсім.

Минув місяць відтоді, а подруга й далі собі мовчала.

Тоді я сама зателефонувала їй, запитала, коли вона мені поверне гроші, адже я їй віддала все, що в мене було і часу відтоді прийшло багато.

Світлана пообіцяла, що скоро віддасть гроші.

Минув місяць, подруга за весь час жодного разу зі мною не розмовляла.

Я вирішила знову запитати її про гроші.

Світлана цього разу навіть не брала телефон, а потім мені зателефонував її чоловік.

Він пояснив, що подруга чекає дитину, їй зараз не до мене, віддати гроші вона зараз не може, просив, щоб я більше не телефонувала їм і не хвилювала його дружину.

А в кінці він ще сказав, що я самотня, незаміжня, у мене все попереду, я собі ще зароблю і вимкнув телефон.

Я вже добре розумію, що Світлана мені ніколи не поверне грошей.

Шкодую, що повірила їй і віддала все, що мала.

Чи можна ще щось змінити в цій ситуації, чи вже ні?

КІНЕЦЬ.