Бувають люди, у яких все росте та зеленіє. Палицю встромлять у землю – виросте дерево з чудовими плодами. Хоча начебто особливих зусиль ці люди не докладають. Але сад їх пишний і плідний. І врожай вражає. Якесь особливе везіння у них, «зелена рука», так їх називають з давніх-давен.

Одній жінці дістався сад від далекої родички. Бабуся-тітонька садом не займалася останніми роками, постаріла, слабка була. І сад був занедбаним, порослим бур’яном і кропивою. Крихітний будиночок розміром з нужник, вибачте, засохлі кущі малини та бур’яни.

Жінка хотіла сад продати. Але ж треба спочатку оформити спадщину. Документи виправити. Почекати, щодо податку на продаж все дізнатися. Та й сумніви були: кому потрібний цей колишній сад далеко від міста? Малоймовірно, що його взагалі куплять.

І жінка потихеньку упорядковувала сад. Їздила електричкою, потім на автобус пересідала. Вона й сама була не дуже здорова та сильна. Чоловік помер давно, дітей не було. Тільки-но вийшла на пенсію, а тут сад з’явився. Морока та докука, якщо чесно.

Але вона не могла дивитися на запустіння. На рослини, що гинуть. І їздила ось; полити, прополоти, хоч нічого не вміла. Але спати не могла, коли думала про занедбаний сад, що гинув.

І посадила дещо, скопала пару грядок. Клумбу зробила як змогла. Кущі обрізала. Підгодувала, в інтернеті прочитала, як це робити.

І все як почало зеленіти і рости! Як у казці про чарівні бобові стебла. Квіти, ягоди, зелень, на грядках овочі зріють… Навіть стара крива яблуня ожила, зав’язалися яблучка. Сад оживав і наповнювався силою.

І сусід сказав, що у жінки зелена рука. Особливий дар та талант оживляти землю та вирощувати плоди.

І здоров’я господині саду одужало. Вона стала сильною, рум’яною, вгодованою. Сад зцілив її. А вона зцілила та врятувала сад.

І грошей стало пристойно. Жінка продає овочі та ягоди, хоча раніше й подумати про таке не могла. Але сад її годує і навіть дозволяє щорічно з’їздити на курорт. Взимку, поки він спить.

Жінка виявилася біофілом. Носієм енергієї життя; процеси життя її вабили та цікавили. Їй подобалося створювати живе та зберігати його, сприяти життю, множити життя.

Вона інтуїтивно все робила; саджала, поливала, підгодовувала, розмовляла з рослинами, милувалася ними, усміхалася від щастя, коли бачила зелені паростки та ягідки червоні.

Сад став її домом та найкращим другом. Її теменосом – притулком та сакральним місцем. Несподівано виявився її дар – дар зеленої руки.

А за сусіда вона вийшла заміж. Вони поєднали ділянки. І зараз це зелені багаті плантації, чудові квітники, рясні сади. «Зелена рука» жінки та життя чоловіка змінила на краще, принесла процвітання…

Той, хто виявив свій дар і скористався ним на благо, набагато щасливіший. Здоровіший і міцніший. І може багато користі принести людству, якщо вибере професію, пов’язану з процесами створення та збереження енергії життя. Лікарі, вчителі, вихователі, садівники, ветеринари можуть мати «зелену руку».

КІНЕЦЬ.