Одна жінка завжди брала на себе чужі біди та проблеми. Така вона вже була. Чесна, відповідальна та добра. А потім їй довелося брати в борг

Брати на себе чужі проблеми треба помірковано. Це величезна відповідальність та тяжкість. І люди радісно свої нещастя, труднощі, переживання складуть у кошик того, хто готовий це прийняти. І нові принесуть. І іншим розкажуть, що є така добра людина. Вона готова взяти на себе чужі біди.

Розповіли історію з життя про одну дуже чесну, відповідальну, клопітку жінку, яка постійно брала на себе важкі завдання і просто – життєвий клопіт.

Вона була бідна. Не було коли шукати хорошу роботу, вона ж у всьому брала участь і всім приділяла увагу та час. І особисте життя не було коли влаштовувати. Не до цього, стільки ж турбот! І за зовнішністю не було коли стежити. З тієї ж причини.

Кішку сходити погодувати, поки сусідка на морі відпочиває. Посидіти з дитиною поки подруга на побаченні. Хоча своїх дітей було двоє. Пустити до себе родичів пожити, доки в них ремонт. Вислухати знайому, яка по дві години розповідає про те, як чоловік до неї погано ставиться… Усім допомогти і всім дати поради, вислухати чужі біди, – на це треба багато сил.

І у школі батьківський комітет зібрав гроші на новорічне свято. Це було давно. Треба було поїхати магазинами та купити багато всього: іграшки, прикраси, призи, костюми для виступів, подарунки вчителям… Довгий список. І дуже зручно: гроші зібрали, а зі списком по магазинах відправили цю жінку.

І що? Гроші вкрали. Тоді це часто було. Витягли всю пачку. Список тільки лишився.

Ця добра жінка страшно плакала, в розпачі була. І, знаєте, її не пробачили. Почали сумніватися. Може, вона собі їх узяла? Хто доведе? І ці батьки змусили жінку повернути гроші. Де хочеш, там і бери. Список ось.

Вона могла б, мабуть, якось відбитися та відмовитись. Але не стала. Їй соромно було.

Вона взяла в борг під відсотки у родичів, продала свою єдину шубку, колечко, багато чого продала. А потім їздила магазинами і за списком купувала все, що мала купити. Купила. Віддала. І у її будинку свята не було. Яке вже тут свято. Посиділи з дітьми, попили чаю з пряниками, та й спати лягла у сльозах та в тривозі.

Список чужих бажань та проблем дуже довгий. Звісно, ​​гроші спочатку дали на покупки. Але це відповідальність. Величезна відповідальність. І що трапиться – відповідатиме той, хто відповідальність взяв. Хто взяв цей перелік.

І таку людину не пошкодують. Її і спочатку не шкодували, користувалися просто. І плакати доведеться потім одному, – а дітей на свято тільки чаєм пригощати і кам’яними пряниками. В кращому випадку.

Потрібно подумати над цією повчальною історією. Одного чудового дня у нас може не вистачити сил. Або ми помилимося. Або втратимо ресурс. Або ось гроші в трамваї витягнуть… І ті, хто дав цілий список потреб, нас не пробачать. Зазвичай і буває.

З жінкою все гаразд зараз. Багато років минуло. І потрясіння допомогло змінити життя на краще. Але то був жорстокий урок. І всім добрим відповідальним людям треба пам’ятати, чим закінчується допомога та бажання взяти відповідальність на себе. І скласти в свій гаманець чужі біди та потреби…

КІНЕЦЬ.