Одній жінці не подобалося прізвище. Звичайне прізвище. Прізвище по чоловіку, своє теж було просте, гарне. І ось прізвище жінці не подобалося. І вона вирішила прізвище поміняти.

Чоловік помер. Життя йшло буденно, у скромній бідності. Жінка докладала зусиль, щоб покращити становище, але нічого не виходило. Доросла дочка жила окремо, своєю сімʼєю. І ось нічого особливо хорошого не відбувалося, хоч це була розумна, чутлива жінка. Добра та порядна. І вона навіть боялася сказати комусь, що не любить своє прізвище. І хоче його змінити.

І ми про це поговорили. І я запропонувала ім’я, по батькові, прізвище заспівати. “Заспівайте, – кажу, – ви ж співаєте, а у вас хороший слух!”. Не знаю чому. Але сказала. Так часто буває.

І жінка так здивувалася. У дитинстві вона була солісткою хору, співала найкраще. Але не змогла здобути музичну освіту, вивчилася на інженера. А вечорами співає, так. Тихо співає для свого кота улюблені пісні. Це її найбільше задоволення і найулюбленіше таємне заняття.

Вона тихенько заспівала. А потім проспівала ім’я, по батькові і те прізвище, яке хотіла. Це було дівоче прізвище її бабусі, це звучало зовсім інакше. Зовсім інша музика. Зовсім інша пісня, складна. Справді, добре вийшло, музично, правильно…

Одній людині треба написати ім’я, по батькові, прізвище. Подивитися на написане. Оцінити візуально. А інші – вимовити чи заспівати. Тонкий слух обдарованої жінки був ображений не прізвищем, аж ніяк. А ось цим дисонансом, немузичністю поєднання. Так гострий погляд художника буває ображений неточністю відтінку тіні, але інші не зрозуміють, у чому справа!

Змінювати ім’я дуже важко. По-батькові – теж, воно ж пов’язане з нашою близькою, рідною людиною. А прізвище простіше міняти. І причини можуть бути глибоко особистими, важкозрозумілими, іншим пояснити сенс чи навіть собі не завжди можливо.

Рішення має бути обдуманим та необхідним. Але ось у цій історії проспіване прізвище разом з ім’ям та по батькові стало вирішальним поштовхом. Жінка зрозуміла, що її мучило. А мабуть, людина краще розуміє, що саме їй заважає, чи не так?

Життя цієї жінки змінилося. Документи довелося досить довго міняти, але все вийшло. І вона повернулася до музики, співає, займається у студії. І думає поміняти роботу, є пропозиції. І настрій став зовсім іншим! І коло спілкування з’явилося. Пішла самота.

Це просто цікава історія. Багато речей про себе відчуваємо і розуміємо лише ми самі. Інші люди не знають, що ми відчуваємо. Що нам заважає, що турбує… І в чому наш талант теж іноді знаємо тільки ми. Та й то забуваємо з роками, як ця гарна жінка. З музичним прізвищем, яке так приємно співати разом з ім’ям та по-батькові…

КІНЕЦЬ.