Згадуючи ще ті далекі часи, хочу сказати, що в нас в сім’ї починалося все дуже добре.

Чоловік мій часто дарував мені квіти і подарунки та виконував всі мої бажання та прохання до нього, я вважала, що він надійна людина.

Правда, зустрічалися ми недовго – всього 4 місяці, а потім я переїхала жити до нього, і ми стали жити разом.

Зараз, чоловік дає мені щопонеділка 500 гривень. Якщо потрібно – може дати і трішки більше, але я повинна пояснити все йому: для чого мені ті гроші і привести вагомі аргументи.

Причому, витрати на перукаря, манікюр, косметолога, нову сумку – це взагалі не обговорюється – чоловік відповідає просто «ні».

У магазин, зазвичай, за усіма продуктами ми ходимо з Михайлом разом, але вибирає, що купувати і платить за все він сам.

І, головне, на продукти він ніколи не скупиться, бо любить поїсти смачно, а на мене шкодує грошей. І завжди говорить:

– Ну чого тобі ще не вистачає? Холодильник повний продуктів.

Але для чого мені його сало і м’ясо, якщо я це не їм.

Я обурююся і намагаюся пояснити чоловікові, що 500 гривень в тиждень – це ну дуже мало в наш час, адже ціни зараз ростуть.

Ось, скажіть, що можна купити на ці гроші жінці? Манікюр зараз недешевий, а про сумочку чи якусь кофтинку, я взагалі мовчу.

Так от Михайло останнім часом часто говорить мені, щоб я виходила на роботу, і сама заробляла на свої “забаганки”.

Але, якщо я вийду на роботу, хто буде займатися будинком? Адже, виконую всю домашню роботу сама, а її чимало.

Я постійно зустрічаю свого чоловіка з роботи зі смачною гарячою вечерею, всюди чисто та красиво, я дійсно багато працюю вдома, просто роботи моєї не видно зовсім.

Коли я намагаюся це все йому пояснити, він говорить: це – твій вибір, і більше 500 гривень в тиждень твоя робота не варта.

Ось, скажіть, хіба праця домробітниць так мало оплачується, якщо вже на те пішло?

А я, між іншим, завжди навіть, ліжко за Михайлом заправляю, і шкарпетки його, розкидані по всій квартирі, збираю – як служниця.

А одного разу мені Михайло зовсім сказав:

– Підеш працювати і тоді, я буду тобі допомагати і частину домашньої роботи буду робити сам.

Але я не хочу, щоб так було. Який у цьому сенс? Я не бачу його.

Я буду приходити втомлена з тієї роботи щодня, і навіщо мені тоді той манікюр?

Та й що чоловік може зробити добре з жіночої роботи? Та й навіщо чоловікові стояти біля плити і заправляти ліжко, якщо у нього є дружина?

Але, як йому донести, що жінка – це не тільки домогосподарка, а й – людина? І, щоб мати гарний вигляд і бути завжди в настрої, мені потрібна не робота, а гроші.

До слова сказати, Михайло мій сам, до речі, обертається і дивиться на доглянутих і красивих жінок.

А я можу бути ще кращою, просто в красу треба вкладатися матеріально і це зараз зовсім недешево.

Ось як йому пояснити такі прості та зрозумілі, на перший погляд, речі?

В іншому – Михайло дуже хороший, і я його дуже кохаю за все.

У мого чоловіка є колишня дружина і 2 дітей від першого шлюбу.

Для них йому, чомусь, грошей зовсім не шкода – він їм щомісяця дає гроші чималі. А мені все шкодує постійно.

Як його мені переконати, що і мені потрібні кишенькові гроші?

Що тепер я – його дружина і він повинен давати гроші мені, а не якийсь чужій жінці. Він мене зовсім не розуміє.

Михайло каже там у мене діти, а у нас дітей немає.

Але хіба це нормально? Чи він хоче ще повернутися до тієї сім’ї?

КІНЕЦЬ.