Один симпатичний чоловік п’ятдесяти п’яти років сказав цікаву річ. Він шукає супутницю життя. Із дружиною розлучився не за своїм бажанням; так вийшло. П’ять років тому вона поїхала до іншої країни. А він лишився. Не захотів їхати. Діти також тут, у них свої сім’ї.

І робота тут: цей чоловік будує дерев’яні будинки, будівельну компанію має.

І сам він міцний, серйозний, позитивний чоловік, як казали раніше. І симпатичний. Акуратний, одягнений добре.

Проблема дивна, на перший погляд. Він хоче з ровесницею створити сім’ю. З ровесницею добре, більше розуміння. Ну приблизно одного віку мріє зустріти свою жінку. Звісно, ​​незаміжню. Вільну.

Але нічого не виходить. Чоловік щиро сказав, що чомусь ровесниці перетворюють себе на стареньких. Ні, він не обличчя і не фігуру має на увазі.

– Ну чому вони одягаються як старенькі пані? І поводяться як старенькі? Вони ж молоді, як я!

Але їх нічого не цікавить. Ні нові фільми, ні театр, у кафе покличеш – відповідають, що піти нема в чому. І треба садити, розсаду садити. Або з онуками сидіти. Або треба вставляти зуби, стільки мороки з цим, так дорого! Їм нічого не цікаво. Вони або говорять про хвороби та побутові турботи. Або про чвари на роботі. Або про ціни на товари.

І парфумами не пахнуть. І туфельки не носять. І волосся не укладають.

Та не в черевичках справа! Вони не сміються. Не посміхаються. Нікуди не хочуть йти… Начебто вони старі пані. Бабусі, яким уже не хочеться подобатися.

На сайтах він не шукає знайомств, це про реальне життя. Про колишніх однокласниць, про робочі знайомства, про знайомих друзів, про сусідок.

Знаєте, в чомусь він має рацію. Іноді люди самі старять себе. Одягають ослячу шкуру, як у казці, а обличчя сажею мажуть, щоб не подобатися. Красиві та молоді ще жінки перестають бути привабливими. І поринають у побутові клопоти, втрачають інтерес до всього, що за вузьким колом повсякденних турбот.

І не сміються з жартів, нікуди не ходять, доношують старий одяг, перестають використовувати косметику… Сходять із дистанції зарано.

І забороняють собі навіть мріяти про особисте щастя. Старість – гарне виправдання.

Але я знаю: у душі кохання хочеться! І свою сім’ю хочеться. І коханого чоловіка… Але жінка вирішує, що вона стара. І можливий коханий чоловік збентежено відходить убік. На табличці написано: «Вийшла на пенсію за віком. Прохання не турбувати!”.

Ось щира розповідь симпатичного роботящого чоловіка, який хоче створити сім’ю з однолітком. А однолітки хочуть щастя та любові, як усі нормальні люди. Але вивісили табличку: “Кінець фільму”. І наділи старечий одяг передчасно. Час кохання та щастя минув! Кому ми потрібні?

Потрібні, як бачите. Але є проблема – багато хто занадто рано йде з фільму про кохання…

КІНЕЦЬ.