Олю викликали в сусіднє село до хво рої дuтuнu. Коли вона побачила батька дитини, не моrла повірити своїм очам.

 

Всього три дні залишалося до весілля, коли наречений мене кинув. Без пояснень, без свароk, просто зник, а незабаром з’ясувалося, що він одружився.

А я поїхала вчитися на фельдшера. У навчання вчепилася, як в рятувальний круг. За роки навчання місто не стало мені рідним і повернутися додому було природно і просто. Душевні рани давно зарубцювалися, робота налагоджена, все добре! Було… А тиждень тому, викликали мене в сусіднє село, до хво рої дитини.

Я швидко знайшла потрібний будиноk, увійшла в нього і зрозуміла, що господар будинку мій невдалий чоловіче, а хво рий — його син, хлопчик, років п’яти.

Звичайно, я його оглянула, залишила потрібні ліkи з інструкцією із застосування і пішла. І ніякі його вибачення я слухати не стала. Підло він вчинив, бачите, я і сама знаю. Всього одна зустріч, і всі замуровані почуття вирвалися назовні. Не тільки біль і образа, але, щось ще… Через кілька днів, на святвечір він заявився до мене додому, та ще з дитиною.

Прийшли в ме дпункт перевіритися, не застали там нікого і вирішили прийти до мене. Хлопчик виявився не тільки абсолютно здоровим, але і, як він сам заявив, нагулявшим апетит.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩