Елеонора Максимівна все життя присвятила викладацькій діяльності. Студенти її боялись, колеги поважали.

Вона  втратила чоловіка багато років тому.  Тому, можливо, в силу обставин повинна була бути сильною заради єдиного сина Марка.  Хоча жінка розуміла, що хлопчику потрібен той, хто зможе замінити батька, але все ж не змогла наважитись на нові стосунки. Хоча пропозиції надходили, навіть від неодружених колег.

Ось так і жили вони вдвох у хорошій просторій квартирі у центрі Києва.

Марк ріс дуже здібним хлопцем.  Він старанно навчався в школі, без будь-якого блату вступив до університету на державну форму навчання. Закінчив його з червоним дипломом. Згодом без проблем влаштувався на престижну роботу. Елеонора Максимівна була горда за сина, не могла ним натішитись.Жінка з нетерпінням стала очікувати, коли в сина складеться особисте життя. Коли він приведе знайомитись достойну, інтелігентну дівчину.

Але  не так все склалося, як гадалося. Марк зустрів дівчину. Не киянку, а простачку, яка приїхала десь з переферії. Ту, про яких говорять “аби зачепитись”. Елеонора Максимівна  відразу попередила сина, що такий варіант їм не підходить і бачити її у своєму домі вона не бажає. Що він вартий кращої пари.

Здавалось, Марк погодився зі словами матері. Жінка заспокоїлась. Проте даремно…

Одного вечора Марк повідомив, що Інна, та простачка, від нього вагітна, що він як порядний чоловік повинен одружитись на ній.

Ось, сталось те, чого я так боялась. Заради київської прописки вона тебе обкрутила. І що ж тепер робити? Вагітність – це лише привід, щоб прив’язати його до себе .

Елеонора Максимівна  відразу стала заперечувати й відмовляти сина. Та йому все-таки вдалося її переконати. Марк просив  бути до неї поблажливішою, дати їй шанс. Жінка погодилась, але ненадовго.

Після розпису Інна переїхала до них жити. Старалась бути ідеальною невісткою та дбайливою дружиною.

Вона щодня прибирала у квартирі, готувала їсти та прала речі. А Елеонора Максимівна жодного дня не втрачала, щоб сказати невістці якесь неприємне слово, образити, знецінити її працю. Інна все мовчки терпіла.

Коли народився Платон, бабуся сказала, що онук ну зовсім не схожий на її сина, і щось тут нечисто. І треба робити тест на батьківство. Інна такої образи не витерпіла, забрала малюка та речі, і пішла з квартири.

Поїхала до батьків в село. Дитині там добре, свіже чисте повітря. Марк вчинив як справжній чоловік, і поїхав вслід за дружиною та сином.

Ось так залишилась Елеонора Максимівна сама в свої столичній квартирі. Жінка досі сподівається, що її син втомиться жити в селі й повернеться додому. Чекає…

КІНЕЦЬ.