Галина зранку готувала голубці для дітей та чоловіка. Це була їхня улюблена страва. Раптом хтось подзвонив у двері, але Галина була настільки занурена в роботу, що не звертала уваги.

Чоловік у цей час накривав стіл, а діти грали у своїх кімнатах. Галина витерла свої руки та побігла до дверей. Вона не почула нічого, тільки кроки, що зникали з кожним поверхом.

Галина знизала плечима і повернулася назад до кухні. Жінка подумала, що хтось помилився дверима. Раптом вона почула плач дитини, відчинила двері й побачила немовля.

Внизу почувся жіночий голос. Жінка сказала, що цю дитину вона наро дила від чоловіка Галини . Чоловік обіцяв, що розлучиться з Галиною, але так і не дотримав своєї обіцянки.

Цій жінці дитина не була потрібна, тому вона принесла її сюди. Коли незнайомка зникла, Галина стояла вкопана і не знала, що робити.

Вона наказала чоловікові піти в аптеку та куnити все необхідне для дівчинки. Галина покохала її, як рідну дочку. Після цього стосунkи з чоловіком були ідеальними. Галина не розуміла, чому чоловік повернувся до родини.

Але вона не ставила жодних питань. Дівчинка була схожа на батька. Спочатку всі перешіптувалися про дитину, але потім вони стихли, і дівчинка росла всім на радість.

Вони готувалися усією сім’єю святкувати Новий рік. Раптом пролунав дзвінок. Галина відчинила двері і побачила ту саму незнайомку, яка шістнадцять років тому залишила дитину і зникла.

Ця жінка почала говорити, що зробила помилку та хотіла повернути доньку. Галина сказала, що в будинку немає жодної дівчинки, і зачинили двері. Подружжя подивилося одне на одного і вирішило, що вони вчинили правильно.

КІНЕЦЬ.