Вийшла заміж без кохання, зате не скаржуся в соцмережах на бідність та злидні. Мама вперше вийшла заміж за хлопця мажора – сина заможних батьків, радянських номенклатурників. Це неправда, що в тоді панувала рівноправність. Мою маму свекри не злюбили за соціальну нерівність: як це так – дочка швачки та токаря влізла в еліту суспільства!

Але, між іншим, моя мама, закінчивши школу із золотою медаллю, самостійно вступила до того ж інституту, де її майбутнього чоловіка проштовхнули батьки. А ще мама була фантастично вродлива в молодості, а їхній синок – сірість, порівняно з мамою. Але все одно шлюб розвалився на другому році, свекри домоглися свого.

Мама вийшла заміж вдруге за коханням за рівного їй за статусом, він і став моїм батьком. Батьки досі живуть разом, але від їхнього кохання нічого не залишилося! Живуть як квартиранти, навіть друзі різні. Не сказати, що вони злидні, але все в них стабільно: живуть по коштах, відкладають на покупку якоїсь нісенітниці у вигляді побутової техніки, скаржаться на уряд. Такі собі середнячки.

Дивлячись на них, я ще в студентстві зрозуміла, що так не можна жити. Мої шанувальники (найчастіше це бідні однокурсники), намагалися привабити мене кафешкою з бургерами та плюшевими іграшками у подарунок. Але мене це лише дратувало. Я мамі сказала, що вийду заміж тільки за заможного. Тим більше від мами я успадкувала струнку фігуру та приємні риси обличчя.

Мама спочатку заговорила про важливість кохання, про почуття, але все ж таки зрозуміла, що я налаштована серйозно. Тоді вона мені дала пораду: якщо потрібний багатий, то він не повинен бути молодим, гарним чи синочком заможних батьків. Такі точно знають собі ціну і їм нічого не варто поміняти собі дружину на молодшу.

Тоді я пішла працювати секретаркою до великого бізнесмена. Він був одружений і вірний своїй дружині, зате до нього приходили його багаті клієнти та партнери, було з кого вибирати.

Заміж я вийшла у 24 роки за «старого» — чоловікові 46 років! Так, трохи лисого і пузатенького, але милого чоловіка. Він чудово розумів, що у мене немає до нього гарячого кохання, зате є симпатія і повага (як не поважати чоловіка, який свій бізнес почав з нуля?).

Він був одружений, є дочка, трохи молодша за мене, аліменти він уже виплатив. Перше, що я зробила – спланувала дитину від чоловіка, щоб бути впевненою у своєму майбутньому. Навіть коли я вже чекала дитину, я пішла до школи водіїв, чоловік пообіцяв пригнати до пологового будинку у подарунок мені нову машину. Подарувала я йому синочка, чоловік на сьомому небі від щастя. Та й я щаслива.

Я не впадала в депресію, сидячи з малюком і думаючи, чим нагодувати сім’ю. У малюка були няньки та бабусі, а в мене багато вільного часу. Я їздила в салон краси, спортзал, у кафе з подругами, і одного разу в мене з’явився доброзичливець, який сказав мені, що мій чоловік мені зраджує. А я зраділа, бо він трохи вже набрид мені.

Я все зробила, щоб підловити його на невірності та подала на розлучення. Тепер у мене двокімнатна квартира в центрі міста, машина, відмінні аліменти та добрі стосунки з колишнім чоловіком, я завжди можу на нього розраховувати у плані фінансів.

Майже відразу після розлучення мене поспішив “втішити” друг колишнього чоловіка. Він казав, що давно закоханий у мене, сильно страждав, але не наважувався навіть натякнути на свої почуття. Він не старий – йому зараз 42 роки, а мені 33, але він не мій смак, зовсім не красень.

Не сказати, що мені з ним спати гидко, але вибирати не доводиться, все ж таки мені вже 33 роки. Важливо те, що в нього теж своя фірма, він досягає успіху вже 12 років, все стабільно. Був одружений, але дітей немає, просить йому дочку народити схожу на мене.

Я не проти, нова машина мені не завадить, живемо у заміському будинку, все супер! Ну а те, що злі язики люблять ворушити моє особисте життя, то це від заздрості.

Так, я не знаю, що таке справжнє кохання до непритомності, я не любила першого чоловіка і не палаю почуттями до другого. Але моє кохання – це гроші, свобода і добробут, і це я вважаю нормальним. Мені смішні заздрісники, які рахують копійки від зарплати до зарплати, і ті скиглії, які вважають, що без кохання жити не можна.

Цілком собі можна. Спати з чоловіком – це лише кілька хвилин, а потім ти вільна, а діловим чоловікам, які втомлюються на роботі, найчастіше і не до нічного кохання. Зате я не пишу на в соціальних мережах історії про своє сумне життя, де ви живете в злиднях, вас принижує свекруха і зраджує чоловік, який не в змозі забезпечити сім’ю.

КІНЕЦЬ.