Ми з чоловіком вже одружені більше шести років, взяли кредит на квартиру, це було обдумане рішення ми обоє працювали та для нас не було проблемою віддати цей кредит, та ми почали задумуватися про дітей.  Ми домовилися що відкладемо трохи грошей, та тоді думати про це.

Через рік в нас народилася дівчинка я пішла в декретну відпустку, а всю сім’ю тепер на собі тримав Ігор.

Спочатку нам було достатньо грошей та вже скоро відкладені гроші “зникли”.

Випарувалися як їх і не бувало, ми не думали що гроші йдуть так швидко.

Та дійсно гроші йшли як на сім’ю так і на кредит. Нічого нового ми собі не купували, я вже не пам’ятаю коли ми з чоловіком кудись виходили, посидіти в кафе або ресторан і мовчу вже про новий одяг. Та чоловік продовжував віддавати гроші своїм батькам. Вони його просили щоб допоміг їм а він завжди погоджувався.

Я не бачила нічого такого в цьому раніше але зараз коли ми ледве тримаємось на плаву.

В нас своя дитина і кредuт висить на шиї. Я справді не розумію його. 

Я пробувала розмовляти з ним на цей рахунок, але він мене не слухає, ігнорує та продовжує робити по своєму.

Я тільки не розумію одного чому це сестра ніколи не допомагає батькам, вона проживає з ними самотня та працює на хорошій роботі, але всі гроші забирає собі. Одного разу я його запитала за це а він почав кричати, та сказав, щоб я не лізла не в свої справи.

Та краще щоб я мовчала я ж і так не працюю.

Це мене обурило ще більше бо ми про це домовлялися раніше що я буду з дитиною сидіти а він працювати, а тепер він мені цим попрікає.

Я цього разу це стерпіла, але якщо такі висловлювання ще раз будуть з його сторони я вже не знаю що робити. 

Одного разу коли матеріальна ситуація покращилася, ми збиралися до його батьків додому в гості, я не дуже була рада цьому, бо зараз може знову віддати багато грошей батькам. Та раптом він мені сказав, щоб я мовчала за гроші та не згадувала їх, бо я і так не працюю це не моє діло. 

Цього я вже не стерпіла, та не збиралася з ним нікуди йти, зібрала дитину, викликала таксі та поїхала до своєї мами, вона мені допоможе з дитиною поки я буду думати, що робити з таким чоловіком.

А що ви думаєте як краще поступити в такій ситуації? Залишитися з чоловіком чи покинути його?

КІНЕЦЬ.