У Кирила була подруга — єдина дочка багатих батьків. Не бачилися вони понад 5 років. Але він пам’ятав, що вона завжди була оточена «золотою» молоддю і почувала себе як риба у воді. Ніколи ні в чому не відмовляла. Кожен вважав великим успіхом стати її хлопцем. Фліртувала вона з багатьма, але ні з ким не зустрічалася.

І ось тобі на. Побачив Кирило і обомлів. Було дуже несподівано бачити її, яка виходила з метро (у неї була власна іномарка) під руку зі звичайним хлопцем. Не був він схожий на серцеїда, звичайний середньостатистичний хлопець.

Загалом, не риба, не м’ясо. Якось у розмові з Анжелою Кирило спитав, що ж вона в ньому знайшла? На що отримав коротку і зрозумілу відповідь: “Нехай він і не багатий, зате вірний мені і щирий зі мною”. Відповідь її приголомшила Кирила.

Батько Анжели був категорично проти цих стосунків. «Ні кола, ні двору, та й пикою не вийшов», — говорив Анжелі її батько. Вони сильно посварилися, і Анжела пішла з дому.

Через кілька років виявилося, що хлопець Анжели заснував бізнес, який пішов у гору. Він розбагатів, і вони зіграли розкішне весілля. Щоправда, батько Анжели так і не прийшов на весілля і не прийняв зятя.

Джерело