Марія могла назвати себе щасливою жінкою. У неї була улюблена робота, розуміючий чоловік і безліч планів. Всю райдужну картину псувала одна лише свекруха.

Любов Олександрівна робила все можливе і неможливе, щоб зіпсувати життя Марії. Вона, умовляючи її народити дитину, обіцяла всяку допомогу, але коли дитина все-таки з’явився, то відразу відхрестилася від своїх обіцянок.

Маша була змушена кинути роботу, кар’єру і засісти вдома. Дитину вона виростила сама, синові зараз вже сім. Чоловік теж не був у захваті від поведінки матері, адже через це у них почалися фінансові труднощі, але він намагався сварки не провокувати.

Свекруха, зробивши таємно дублікат ключа, навідувалася до них додому, коли будинок пустував. Вона рилася в речах і проводила ревізію будинку.

Одного разу Маша, рано повернувшись додому, виявила свекруху, яка навіщось мила підлоги мокрою ганчіркою.- Добрий день. Любов Олександрівна, а що ви робите? Як ви взагалі змогли увійти? — здивувалася дівчина.- Я прийшла перевірити твоє господарство.

Ти погана господиня! Краще б за будинком стежила, а не в гості до подружок бігала, Неподобство.Маша втратила дар мови. Вона попрямувала в кухню, щоб підігріти синові кашу, але ніяк не могла знайти каструлю.

— Любов Олександрівна, а куди поділася каша?Свекруха, кинувши ганчірку, спішно попрямувала в кухню.- І ти це називаєш кашею?

Це — rидота якась. У нашому селі собакам їжу і то краще готували. Я вилила це непорозуміння в унітаз! Не клади в кашу ягоди, мій Костя їх не любить!

— Костя обожнює ягоди і завжди просить добавку, не потрібно мені тут нісенітницю нести. Забирайтеся з нашої квартири і не смійте більше лізти в наш будинок! – розлю тилася Марія.

Свекруха, швидко ретирувавшись, почала надзвонювати і скаржитися синові, але він підтримав дружину і попросив повернути ключі. Маша важко зітхнула, вона не сподівалася, що коли-небудь зможе налагодити стосунки зі своєю свекрухою.

КІНЕЦЬ.