Нещодавно на прогулянці я зустріла свою знайому. У неї нещодавно був ювілей, 40 років, але її дитині лише 2 роки. Для свого віку вона виглядає чудово, навіть не скажеш, що їй вже 40, вона виглядає максимум на 33.

Звичайно, її це турбувало, адже це все ж таки перша дитина. Дитина народилася пізно, вони з чоловіком навіть і не чекали. Тому що перед вагітністю жінка перенесла важку операцію, пов’язану з жіночим здоров’ям.

Тому про продовження роду і мови не могло бути. Але коли вони з чоловіком довідалися про те, що вона в становищі, вирішили залишити дитину.

Але проблема в тому, що чоловікові вже понад 50 років. Таке пізнє материнство дуже турбувало жінку, бо у 40 років набагато важче справлятися ніж у 20. Тому що в такому віці не так багато сил бігати за маленькою дуже активною та енергійною дитиною. У такому віці набагато менше сил та бажання багато веселитися та грати з дитиною.

А чоловікові взагалі вже більше хотілося б бачити онуків у вихідні, а не жити з маленькою гучною та активною дитиною. Тож основну частину роботи виконувала жінка.

Ми поспілкувалися, та я зробила висновок, що материнство в пізньому віці це далеко не завжди радість, а великий клопіт.

Так, у молодості завжди більше хочеться влаштувати свій фінансовий добробут, будувати кар’єру. Але я вважаю, що краще народити до 35 років, завжди можна виховувати дитину та продовжувати будувати кар’єру. Чи матимуть вони можливість дожити до того, щоб побачити своїх онуків?

Не факт. Але ви самі знаєте, що про це мріють усі люди похилого віку. А ще у дитини можуть виникнути проблеми у школі, її можуть дражнити через те, що її батьки вже бабуся з дідусем, а не молоді люди, як у інших.

Ви ж знаєте, які діти іноді бувають жорстокі. Я вважаю, що стати мамою потрібно до 30 років, щоби потім не мати таких проблем і не влаштовувати ці проблеми дитині. Дітям потрібні активні та енергійні батьки, а не старі бабуся з дідусем.

КІНЕЦЬ.