Знаєте, іноді люди розповідають історії життєві, в яких хочуть похвалитися чимось, або радіють за когось, мені самій приємно таке читати.

Але я маю зараз таку ситуацію непросту, в якій сама не можу розібратися.

Живу я зі своєю сім’єю в досить таки звичайній невеличкій хатині.

Приватний будинок в нашому селі мені дістався ще у спадок від моїх тата й мами.

Я одружена, маю двоє дітей. У будинку, де я живу зараз зі своєю сім’єю, також прописаний мій старший брат Роман.

З нами зараз мій брат не живе, він вже давно поїхав на заробітки, довго жив в столиці десь в якомусь гуртожитку.

Я, зі зрозумілих обставин, зовсім не хочу розповідати щось нехороше про свою близьку людину, але в мого брата, на жаль, дуже непростий характер.

Навіть коли Роман мав дуже великі гроші, всі одно швидко вони кудись дівалися в нього дуже швидко, бо він людина така, у якої все йде на вітер.

Свою частину будинку, відразу, як отримала спадщину, я оформила за законом. Маю всі необхідні документи у себе.

В будинку приписані всі з моєї сім’ї: я, чоловік та діти. Згідно із законом мені належить велика частина будинку, братові – всього одна кімната.

Прав на неї я не маю, хоча і він не оформив право власності. За фактом, ця житлова площа нічия, але в цій хаті і прописаний брат.

Тепер розповім про суть проблеми.

Роман живе не дуже добре, скрізь встановлює свої права, він людина дуже несімейна та непривітна, про це всі наші родичі і знайомі знають, ще й сивеньку любить, що геть дуже складно.

Від його добрих знайомих я дізналася, що мій брат скоро повернеться з заробітків в село.

Я, щиро кажучи, не знаю, чи привезе він звідте якісь гроші, чи ні, мені до того діла немає, але як і привезе, то вони в нього закінчяться дуже швидко, бо він людина така, толку нічому не знає. Та й мені він теж точно нічим не допоможе.

Звісно, повернеться Роман в будинок, в якому ми живемо зараз разом, оскільки йти йому більше нікуди. І я чудово розумію, що моє життя і життя моїх рідних буде дуже непростим, якщо не сказати дуже складним.

Справа в тому, що Роман ні на що і ні на кого не зважає, бере все, що йому потрібно, а часто взагалі не приносить назад додому речі.

Залишила я якось граблі у дворі – через 10 хвилин їх уже немає. З будинку може взяти і гроші, і речі. Хоч бери все на замок закривай.

В наші кімнати вхід окремий, в його кімнату – окремий. Але він може зайти, якщо я вийшла на подвір’я, і ​​щось взяти. Тому доводилося щоразу закривати двері на замок.

Якщо діти граються на вулиці, це створює мені великі незручності, оскільки потрібно кожен раз бігати відкривати їм двері і закривати знову. Я взагалі нічого не можу залишити просто неба, я маю постійно за речами слідкувати, бо толку нічому немає.

Мені зараз дуже сумно з того, я навіть не знаю, як нам далі бути тут і жити з ними під одним дахом.

Переїхати жити в інше місце у нас з чоловіком немає можливості. Ми поки не заробляємо настільки багато, щоб орендувати житло.

Та й чому ми повинні комусь платити за житло, якщо у нас є будинок?

Свого часу, ми з чоловіком зробили в ньому ремонт, доглянули маму, вклали чимало грошей. Та брат скоро приїде додому, а я не знаю, як правильно вчинити.

Що тут можна порадити мені?

Джерело