Тато й мати моєї дружини вже не так давно вийшли на пенсію, тепер пенсіонери вони.

Вони хороші і добрі люди. Завжди ставилися до мене добре, прийняли в свою сім’ю, як свого рідного сина.

Всі ці роки, щиро кажучи, ми жили досить таки добре, між нами не виникало ніяких непорозумінь і зайвих питань.

Відносини між нами були дуже теплими.

Ось лише недавно, після того, як вони стали пенсіонерами, я став трохи навіть уникати тестя з тещою, хоча мені досить таки непросто про у цьому зізнатися.

Так би мовити, намагаюся зайвий раз не нагадувати про себе!

Хоча, вони згадують про мене регулярно!

А вся справа в тому, що батьки моєї дружини стали постійно просити у нас грошей останнім часом, чого я зовсім не очікував від них!

Я, звичайно, все розумію, діти повинні допомагати літнім батькам і таке інше.

Але всьому має бути якась межа! Так теж не можна!

Через буквально пару місяців після виходу на пенсію, до мене звернулася моя дружина з проханням допомогти тестеві і тещі.

Марина мені сказала, що пенсії у батьків маленькі, а треба платити комунальні платежі.

Ще й батько її тоді занедужав і лежав довгий час в лікарні.

Природно, я без жодних розмов погодився допомогти їм, адже в такій важкій ситуації діти своїх батьків мають виручати і підтримувати.

Все-таки мова йшла про рідних людей!

Я не позичав їм, а просто дав грошей, і все.

Хіба могло бути по-іншому в такій ситуації! Адже ми їх діти, їхня надія та опора в майбутньому.

А вже десь через місяць-півтора, дружина знову звернулася до мене з тим же проханням.

А вся річ у тім, у тестя з тещею знову фінансові труднощі, у них зараз дуже складні часи і самі.

І в цей раз я дав грошей, не вникаючи у всі ці дрібні питання.

Хіба не допоможеш у такій важкій ситуації?

Де ж їм ще взяти, якщо не у дітей?

Не кредит же оформляти двом немолодим пенсіонерам! Загалом, я знову допоміг.

Батьки моєї дружини дуже дякували мені, і я думав, що на цьому все і закінчиться! Але де вже там!

Ще через якийсь час, вже на мій подив, подібна ситуація повторилася знову!

Після чергової розмови зі своєю матір’ю моя дружина Валентина знову попросила у мене дати їм грошей.

Вона сказала, що батьки отримують крихітну пенсію, а їм треба і жити на щось, і ліки купувати. Все-таки люди похилого віку вже!

Загалом, їх пенсій зовсім не вистачає на місяць на життя для двох людей.

Як би мені не хотілося, а я знову пошкодував старих людей, адже розумію, що вони раніше обоє працювали і не звикли жити на такі малі гроші, це дійсно важко у наш час, адже ціни ростуть!

Я і в цей раз дав дружині суму, про яку вона просила для батьків.

Скажу чесно, я не хотів цього робити. Не те щоб мені було шкода або щось ще.

Просто мені гроші тез не з неба на голову падають, я важко працюю, щоб моя сім’я гідно жила, та й відкласти щось потрібно на майбутнє!

Я важко працюю, і у мене є дружина і діти.

Цю суму можна було б витратити на нашу сім’ю.

Ми б з легкістю знайшли їй застосування! А тут, довелося віддати просто так.

Просто, що мене дивує найбільше, так це те, що за всі роки, мої рідні батьки ніколи не просили у мене допомоги їм.

Ось чесне слово! Вони теж на пенсії, але якось викручуються самі, адже розуміють, що нам теж зараз живеться не просто.

Скільки разів я запитував, чи не потрібно їм щось, вони завжди відмовлялися від нашої допомоги.

Батьки завжди говорили, що їм нічого не треба, аби ми добре жили.

А тут, я просто не розумію, чому батьки дружини постійно тягнуть з нас гроші, наче вони нам падають з неба!

Невже вони не можуть якось переналаштувати звичний спосіб життя і жити за коштами, які отримують від держави?

Чому у інших виходить жити на пенсію, а у них ні? Я згоден допомагати, але ж не постійно утримувати їх.

Днями, дружина знову просила грошей у мене.

У мене поки їх немає, і я просив почекати деякий час, бо самим зараз важко.

Тільки ось зараз я задумався, чи варто мені давати гроші батькам дружини? Я ж не кінь, щоб тягнути на собі дві сім’ї!

Відмовити дружині мені якось незручно, та й її батькам теж не знаю, що сказати. Але що робити?

А раптом я буду до кінця своїх днів утримувати їх?

Може у них ці прохання увійдуть до звички?

Я зараз не знаю, як вирішити це питання. Хочу, щоб усім було добре, але виходу поки не бачу.

Чому я маю тещі з тестем постійно допомагати, коли мої батьки теж живуть на пенсію, але й гривні зайвої у нас ніколи не візьмуть?

КІНЕЦЬ.