Моя давня знайома Ніна зараз живе і працює в місті.

А зовсім нещодавно їй повідомили, що ненька її занедужала, і зараз в стаціонарі перебуває, неподалік від того місця, де живе жінка.

У мами їх є три доньки.

Ніна наймолодша серед своїх сестер.

Людмила – найстарша в сім’ї дитина, вона заміжня, має сина, якому виповнилося чотири роки.

Сама жінка зараз не працює. Та чоловік її дуже добре заробляє, як на сьогоднішні мірки, тому дружина на роботу навіть не поспішає, каже, що їй і так добре.

Середня донька, Ольга, працює також в місті, нещодавно відгуляли весілля.

Вона ще заклопотана своїм щасливим життям, живе у мріях про своє радісне сімейне життя, в рожевих окулярах.

А зранку наступного дня Ніна сама поїхала в стаціонар, зустрілася з фахівцем, все розпитала, ввійшла в курс усіх справ.

Той сказав, що мамі потрібний нагляд, ще й гроші великі для того, щоб їй стало краще, треба в столицю їхати.

Зайшла в палату, мама лежала сумна, доньці трішки посміхалася.

Ніна обіцяла їй, що все буде добре, вони разом усією родиною впораються з усім і швидко поставлять маму на ноги.

Коли вийшла від неньки – зателефонувала сестрам.

Те, що почула, здивувало її.

Людмила відразу сказала, що в них немає грошей для мами.

Чоловік купив квитки, вони давно планували поїхати на Закарпаття, путівки дорогі, всі кошти витратили, шкода просто так віддати такі великі гроші.

Можливо, як повернуться, щось залишиться, тоді вона повідомить.

В свою чергу, Ольга пояснила, що живуть із чоловіком зовсім недавно.

Їздили в весільну подорож, що було, витратили.

Як вона може просити в нього гроші?

А в самої лишніх немає.

Ніна засмутилася, не знає де самій взяти стільки грошей.

Вона думала, що на трьох доньок сума буде значно менша кожному.

Ніна розуміла, що одна вона не знайде стільки коштів у такий важкий час.

Але, як говорять, світ не без добрих людей.

Вона розповіла на роботі про недужу мами та що потрібно везти її в столицю.

Колеги скинулися, хто скільки зміг, але не вистачало.

Директор пішов на поступки.

Дозволив дати в бухгалтерії Ніні потрібну їй для мами суму, а виплачувати буде поступово.

Ніна вчасно взялася допомагати мамі, тому через декілька тижнів вони обоє повернулися додому.

Через деякий час до мами завітали дочки, і почали розповідати одна поперед одною, як хвилювалися за маму, як весь час думали про неї. Ночей не спали.

Сьогодні нарешті вдалося прийти зі своїх сімей, щоб провідати її найріднішу.

Ніна спокійно в стороні стояла сумною і слухала, не в змозі нічого сказати.

А мама лише посміхалася, які дружні в неї донечки, зібралися разом у такий складний для неї час.

Ніна не говорила мамі, що вони відмовили в допомозі. Щоб не засмучувати її.

А вони мовчать самі і ні слова не скажуть, хоча добре знають самі, що гроші сестра шукала сама.

А Людмила і Ольга навіть й не глянули на Ніну.

На запитання меншої, чи будуть допомагати їй виплачувати взяті кошти в борг, з посмішкою відповіли, що і сама справиться.

Мама так нічого і не дізналася.

А Ніна не могла змиритися з тим, наскільки бувають недобрими рідні люди.

На кого ж тепер можна покластися, як не на рідних людей.

А тут навпаки, чужі допомогли, а найрідніші – відвернулися.

Якось тоді змовчала.

А зараз бачить Ніна, як рідна мати вихваляє її сестер і дивні думки з’являються.

А, можливо, варто їй все розповісти?

Можливо, варто, щоб мама знала правду, навіть, якщо вона засмутить її?

КІНЕЦЬ.