Ніщо так не дратує, як сторонній, що копається на полицях у твоїй шафі. Навіть якщо це рідна мати чоловіка.Ось і я не витримала і попросила свекруху вгамувати запал і не рватися до нас у гості.

Не розумію людей, які прагнуть завдавати “добро”. Навіть якщо ти бачиш, що в чужому будинку хтось сто разів не правий, господарює не так, як тобі подобається, не лізь. Люди самі розберуться, якщо вони старші за вісімнадцять.

Але ні, це не про мою дорогу свекруху. Її хлібом не годуй, дай покопатись у чужій брудній білизні. Причому в буквальному значенні слова.

Я одружена не так давно, всього три роки. Майбутній чоловік не поспішав познайомити мене з мамою, і я згодом зрозуміла, чому. Річ у тім, що свекруха все життя пропрацювала вихователем у дитячому садку.

Це означає, що в неї відбулася професійна деформація особистості. Людей довкола вона сприймає виключно як нерозумних дошкільнят. А що з ними роблять? Правильно, витирають носи та інші частини тіла.

Коли я вперше побачила, як кружляє майбутня свекруха навколо своїх дорослих синів, трохи здивувалася. У моїй сім’ї панує самостійність. Хочеш їсти, їжа на кухні. Хочеш пити, сік у холодильнику. І так далі.
Тут же на арені цирку дбайлива матуся-пенсіонерка та два її синочки, яким вона подає чай і мало не з ложечки годує. Дивитися гидко.

Після весілля чоловік намагався закинутися, що нам краще жити з мамою. Мовляв, їй так сумно й самотньо, що хоч вішайся. Але я рішуче відповіла, що у разі спільного життя з гіпертурботливою свекрухою з розуму зійду я.

Чоловік побурчав, але погодився. У глибині душі мама дістала і його цією нескінченною турботою. Кому сподобається, що за ним тридцять років ходять, як за малюком.

Що подумала свекруха щодо нашого відділення від її будинку, мені було рішуче начхати. Рано чи пізно, але пуповину доведеться перерізати. Заради блага самих же мами та її синочків.

Незабаром у нас з’явився наш первісток, ще за рік донька. Такої швидкості появи дітей на світ ми не планували, але все одно були раді. Вже одним махом відстрілятися та розслабитися.

Свекруха зраділа. У неї з’явилися справжні малюки, онуки, яким потрібна турбота та догляд. Відразу почалися дзвінки від неї з пропозицією допомоги.
Мені якраз треба було відлучитися до лікаря, тому я погодилася, щоб свекруха до нас прийшла і посиділа кілька годин з дітьми. Хто ж знав, що з цього зросте повноцінний скандал.

Коли я повернулася, свекруха швидко збиралася додому. Втомилася, мабуть, майнуло у мене в голові. Втім, про це я надовго не задумалася, бо настав час купати дітей перед сном.

Полізла я в шафу за одягом і обімліла. Речі на полицях були розкладені зовсім в іншому порядку. Зовсім не так, як мені зручно.Кофтинки зверху, штанці знизу. А трусики та маєчки взагалі десь у глибині, хоча мають бути під рукою. Сумнівів не було, крім свекрухи наводити «порядок» просто не було кому.

Знервовано, я все розклала на свої місця. — Ну, свекруха, ну допомогла, нічого не скажеш, — шипіла я.

Наступного тижня мені знову треба було відійти та я знову запросила свекруху. Точніше, піддалася на її прохання й умовляння про те, що вона так скучила за онуками.

Перед тим як піти, я суворо наказала бабусі навіть не сміти наближатися до моїх шаф, комодів і стелажів. — Усе, що там лежить, уже лежить на своєму місці, — уточнила я наостанок.

Свекруха слухняно хитала головою. Однак, повернувшись, я знову виявила, що не можу знайти те, що колись лежало на одному місці. Одяг знову опинився на різних полицях і в різних кутках. Я не витримала і подзвонила свекрусі. Пенсіонерка белькотіла, що хотіла якнайкраще. Їй, бачите, здалося, що в шафі безладдя. Так, там безлад, але це мій безлад, зручний мені.

Я ж не приходжу до свекрухи й не вимагаю, щоб вона переставила меблі так, як мені подобається. Тож чомусь вона дозволяє собі ритися в моїх речах. Мало, що вона може знайти в глибині шафи. Хто знає, а може ми з чоловіком дорослі іграшки там ховаємо. Адже не чекаєш, що у твою схованку залізе чиясь цікава рука.

Загалом з того часу я заборонила свекрусі з’являтися у нас вдома. Хочеться спілкування з онуками? Не проблема, я привезу дітей, залишу їх на кілька годин, а сама піду у своїх справах.

Так навіть зручніше. І діти змінюють оточення, і свекруха зайнята тільки малюками. І не риється в моїй спідній білизні. Бабуся спочатку ображалася і спробувала скаржитися синові.

Я залишилася непохитною. Мені мої нерви дорожчі, тож нехай бабуся грається з онуками на її території. Так усім буде найкраще. Образа пройде згодом. Є надія, що бабуся навіть зможе зрозуміти, чому я так вчинила.

Ми з чоловіком у шлюбі 6 років, і вже 4 роки без успіху намагаємось завести дитину. Усі етапи пройдено, причин не виявлено. Також дві безуспішні спроби ЕКО. Остання була трохи

За тиждень мені 26 років, чоловікові 44 роки. Ми разом 2,5 роки. Одружилися з великого кохання. До народження дитини все було чудово: жили в коханні та розумінні, сварилися, але дуже

Найбільше мене дратує той факт, що Олег щиро не розуміє, чому я пішла. На його думку, він забезпечив мене та нашого сина всім необхідним для комфортного життя. А мама його