Колuաня свекруха ніяк не може від мене відстатu. Все лізе в моє особисте жuття і лізе! Вона просто не дає мені спокою.
Мати kолишнього чоловіка не дає мені спокою. Вона намагається прикритися турботою про онуку, але при цьому сує свій ніс у мої справи. Якщо вона справді любить і дбає про онучку, то краще б їй чинити тиск на сина, щоб він почав nлатити алі менти прямо зараз. Я була одружена з її сином 5 років.
Ми обидва були нещасливі, тому я взяла ініціативу до своїх рук і розпочала процес роз лучення. Я боя лася зіпсувати все своє життя, а не залишитись одна з дитиною. Я розуміла, що мати чоловіка ледаря , який до того ж невірний, не може бути виrідним.
Але як тільки про це дізналася моя свекруха, яка ніколи раніше мене не недолюблювала, вона почала благати мене не руйнувати сім’ю. Вона розуміла, що її улюблений син повернеться до неї.
Загалом, вона вважала мене за дурницю . Та я не слухала. Я не почала пояснювати, а просто зробила. І оскільки у нас не було нічого, роз лучення пройшло швидkо. Майже відразу в нього з’явилася нова жінка.
Однак свекруха була незадоволена і постійно стежила за моїм життям. Дочка її обожнює, і вона, скориставшись цим, стала приходити до нас майже щодня. Їй було дуже цікаво дізнатися, чи я зустрічаюся з кимось. Після розлучення моє життя змінилося на краще.
Я змогла розслабитися і провести час на самоті, замість витрачати вихідні на приготування іжи. Я могла робити все, що мені хочеться: гуляти, мандрувати і т.п. Але моїй kолишній свекрусі це не подобалося. Розумієте, я постійно тягну дитину за собою і навчаю її неправильній моралі. Значить, готувати, прибирати, прати та гладити – це правильні цінності? Вона казала мені залишитися вдома і зайнятися розвитком дочки.
Вона має брати участь у домашніх обов’язках, бо згодом стане домогосподаркою. Але я маю свої уявлення про виховання дітей. Я також не хочу, щоб мою дочку спіткала та сама доля, що й мене. Жінка має право на відпочинок. Вона обшукувала будинок у пошуках речей, що належали хлопцям.
Я забула викинути попередню зубну щітку, і коли вона побачила ще одну, то влаштувала мені цілу виставу. Вона була в люті: — Як ти можеш приводити чоловіків у будинок на очах своєї дочки?
Ти не маєш права, бо ти мати. І дочка росте у неповній родині з твоєї вини! — Чому ви не кажете подібні речі синові? Його дочка – останнє, про що він думає. — Він не ви нен, це ти подала на роз лучення.
— Так? Щоби більше ноги не було тут! Хочеш погуляти з онукою? Не копайся в моїй білизні, і роби це на нейтральній території. — Добре, добре, добре! Я подам позов до органів опіки. — Роби що хочеш. Мене це не хвилю є. З того часу минуло три тижні. Мама колишнього чоловіка не дзвонила та не відвідувала. Результат буде видно .
КІНЕЦЬ.