Коли Лариса дізналася про нові плани чоловіка, вона прийняла рішення, яке могло змінити хід усього її життя.

Вона вирушила до РАГСу з почуттям задоволення і звільнення…

… – А про мене ти подумав? Ти відпочиватимеш, ніжитимешся на сонечку, а я? Я повинна бігати всюди за твоєю племінницею? Совість у тебе є? – обурювалася Лариса.

– Ну що ти кажеш? Яке там бігати, Світланка доросла дівчинка, їй п’ятнадцять вже… – дивувався чоловік Костянтин

– Ось саме тому! Як би ця «доросла» куди не влипла, з її-то талантом! Доросла вона…

– Ну, а що ти пропонуєш робити? Відмовити сестрі? Позбавити єдину племінницю відпочинку, якого вона так чекала? Що?

Лариса щиро дивувалася. Чому і свекруха, і чоловік так тремтять над Діною?

Ну, розлучилася вона, але вже цілих десять років пройшло від того!

Ну, чоловік зник у невідомому напрямку, аліменти не платить, але це не єдиний випадок на планеті!

Звичайно, Діні всі рідні тоді співчували. Ще б пак, в один момент, здавалося б, зразкова родина розвалилася.

У підсумку Вітя зник у синьому тумані, а Дінка залишилася одна, розгублена, не розуміючи, що сталося, з маленькою Світланкою на руках.

Ну так всі ж тоді прийшли їм на допомогу!

Мати сиділа з онукою, поки Діна вирішувала питання з садочком, Костик, на правах старшого брата, бігав по всіх інстанціях, вибивав пільги для матері, яка залишилася без фінансової підтримки…

Але ж минуло вже стільки років! У них, он, у самих дитина росте. І що в результаті?

Діночка так і не навчилася з донькою поводитися. Якщо спочатку боялася до малятка підходити, то потім для цього була бабуся.

А тепер і того краще! Молодша сестра Костика заявила, що вона – людина творча, їй побутові питання просто чужі…

Вона вся в мистецтві, адже дизайн – це ж мистецтво, так? Ну ось: вона вся в ньому. З головою.

А дочка… А що дочка? Їй вже не рік і не два, з вами побуде. Або одна, або з подругами. Загалом, мама тут не головне.

Вона навчилася справлятися з усіма труднощами, а дитина точно така ж. І не треба її повчати!​

А очима Лариси історія виглядала зовсім інакше.

Своя дочка росте, майже не бачачи батька, бо той племінниці Світланці допомагає кудись доїхати, щось вирішити, купити. Навіть до школи племінницю дядько збирав, возив на всі гуртки-секції, оплачував сам.

Куди б Костя з Ларисою і донькою Олею не планували піти на вихідні – Світлану обов’язково брали з собою.

Це питання навіть не обговорювалося, бо Світланка одна росте, треба піклуватися про неї.

А потім стало зрозуміло, що Діна дуже навіть непогано заробляє, та всі все одно «входять в становище», адже вона одна дитину ростить!

Але чомусь з «дитиною» постійно бабуся або родичі, а сама Діна руки заламує, ледь тільки почує докори на свою адресу.

Так, вона і не приховує: їй весь світ повинен допомагати. І ніяк інакше!

Лариса в роздратуванні навіть з колегами душу одного разу відверто вилила:

–Не хочу я в їхні справи лізти, але ж Костя домігся, щоб квартиру цілком передали сестрі, довів через суд, що Діна одна все тягне на собі.

А, між іншим, сам оплачував комуналку і продовжує платити! І дівчинкою теж свекруха з чоловіком більше, ніж рідна мама займаються…

Я вже не кажу про те, що племінниця у нас майже прописалася: тільки й бачу її. З Ольгою батько не спілкується так багато, як з племінницею.

– Ну, так його зрозуміти можна: сестра так тужила…

– Але ж років уже минуло скільки! Вона встигла романів закрутити безліч, а тепер каже, що боїться серйозних стосунків, мовляв, у всьому винне потрясіння.

Ага, чоловіки від неї тікають. А тоді, або мама готувати, прати, прибирати мчить, або брат мчить з перевіркою, чи все в порядку. Хто таке витримає? А відмовки можна придумати будь-які.

– Ну а дитина в чому винна. За що ти її так не любиш, Ларо?

– Дитина? Та ця дитина звикла отримувати все на першу вимогу! Вона без батька, тому все їй. Це не мої слова, це мені Світлана сама заявляє.

І бабусі, і дядькові. А вони розчулюються і кивають: так, так, права, так і треба! Справжня божевільня…

– Ну, так просто скажи, що досить розводити демагогію, припиняєш утримувати сестру і племінницю. Тим більше, за твоїми словами, у них і так все непогано.

– Так, все так, тільки ніхто мене не чує. Треба допомагати – і все тут. Знаєте, дівчата, навіть до того дійшло, що ми через Світлану не змогли завести другу дитину!​

​– Що?​

– Костя мені заявив: “Це ми раніше думали, що треба доньці братика або сестричку, тоді все буде класно… А потім стало ясно, що на нас Світланка, що ми за неї відповідальні. Ось виросте вона – тоді можна подумати”.

– Так вже виросла наче…

– Виявляється, ні! А нам вже і пізно тепер. Все, проїхали, поїзд пішов!​

​Але найцікавіше почалося ближче до відпустки.

Відпочинок всією сім’єю планувався давно. Діна звикла, що її доньку брат завжди бере, коли їде до моря.

Сама мама не їздила: посилалася на непереносимість тамтешнього клімату.​

Світлана ж море обожнювала. Маленькою була – можна було змусити поводитися нормально, навіть побоювалася злити тітку Ларису.

Та й чоловік завжди дітьми займався сам на відпочинку. Але з кожним роком дівчинка все більше відбивалася від рук.

Ось і цього року Світлана знову вирушала відпочивати разом з Ларисою, Костянтином і Олею.

Тепер дівчина постійно нила, що не хоче туди, куди йшли родичі, не хоче, щоб з нею хтось залишався, набридло їй все – і крапка.

У номері з нею сидіти не було кому, ще й нудно було, а тому ображена на весь світ Світлана вирушила в місто. Одна.

Після тієї прогулянки племінниця стала якоюсь дивною: то посміхалася невчасно, то зітхала.

Все стало зрозуміло, коли дівчину раптово рідні застукали. Вона цілувалася з незнайомим хлопцем, явно набагато старшим за неї.

Костя миттєво кинувся розбиратися з кавалером Світланки, але той вирішив за краще просто втекти.

Племінниця влаштувала істерику, відмовившись відповідати на будь-які запитання.

– Ви мені все зіпсували, я люблю його, а він мене! Ненавиджу всіх!

Решту відпустки довелося пильнувати Джульєтту, яка так і рвалася до свого Ромео.

А вдома… а вдома, ледь мандрівники зайшли в квартиру, на них чекав дзвінок Діни.

Сестра на чому світ стоїть лаяла брата за зіпсований відпочинок дівчинки.

А наступного дня підключилася бабуся, яка дивувалася, з якої причини син раптом заборонив улюбленій онучці виходити з номера весь час поїздки?

​Правда, спочатку вся лайка була адресована Ларисі: “вона зла, ненавидить дитину…”

Але ось коли стало відомо, зі слів Світлани, що і дядько не залишився осторонь… Тут-то і розгорівся конфлікт. А в результаті…

В результаті Костянтин і Лариса посварилися в пух і прах. Мабуть, вперше з часу спільного життя.

Чоловік мляво заперечував, що дитина не винна, що мамі ніколи, заробляє на життя, он, навіть у відпустці собі відмовляє.

І тут Ларису прорвало:

– Ти не в курсі, що твоя сестричка щозими літає за кордон? Так, з донькою їй возитися не хочеться, навіщо? Є матуся і братик.

А ось відпочивати одній без примхливої розпещеної дорослої дитини – це саме те!

А що б сталося, якби ми того хлопця не побачили, га? Нас би звинуватили в тому, що дівчинку недогледіли?

У суд би подали? Коротше, не знаю я, набридло вже все, – втомлено опустилася на стілець жінка. – Ти все одно б у підсумку залишився хорошим, просто чудовим, а я знову монстр.

І так недобре, і так погано. Не знаю. Все. Крапка. Тільки ось що скажу: більше Світлана з нами нікуди не поїде.

І взагалі, бачити її не бажаю у нас. Досить. Подяку отримали.

На роботі співробітниці ахнули, ледь побачили Лару:

– На тобі воду возили, чи що? Або землю орали? Що це за відпочинок був, після якого терміново треба брати тиждень за свій рахунок? Та на тобі ж обличчя немає, он, під очима синці які!​

​Лариса лише рукою махнула: не говорити ж, що кожен день вислуховує тепер звинувачення, що зіпсувала дівчинці все літо?

Так, Світланка закохалася не на жарт, а її предмет обожнювання злився… А навіщо йому здалася проблемна туристка? До того ж, як з’ясувалося, неповнолітня?

Правда Світланка вважала себе найрозумнішою, коли заявляла, що їй вже вісімнадцять. Але залицяльник зрозумів, чому так розійшовся родич…

Дівчина марно дзвонила йому ночами і днями: її номер був у чорному списку.

А незадовго до наступної відпустки, яку тепер вона ретельно планувала сама, з урахуванням всіх своїх побажань, Лара дізналася, що Костя дав згоду взяти в поїздку Світлану.

Знову.

Не запитавши, зрозуміло, її. Треба ж дівчинці компенсувати зіпсоване літо?

А у Лариси є всього лише два варіанти: або бути терпилою і все повториться знову (Світланка, тепер уже шістнадцятирічна, і незадоволені родичі чоловіка), або послати всю цю компанію в пішу відому подорож.

Лариса думала недовго і через тиждень після неприємної для себе новини, вирушила в РАГС подавати заяву на розлучення…

Причому робила вона це навіть з якимось задоволенням.

Немов чекала на цю подію давно…