Наше з Сергієм довгоочікуване весільне свято вже не за горами. Ми з ним навчалися в одному університеті, і тепер вирішили пов’язати свої життя офіційно. До весілля залишилися лічені тижні. Все вже давно готове: запрошення розіслані, ресторан обраний, сукня пошита.

Але є одна маленька, але дуже важлива проблема – прізвище мого нареченого.

Коли люди вперше чують його прізвище — Храпач, усі починають сміятися. Сергій розповідав, як у школі його дражнили через прізвище, вигадували образливі прізвиська. Дійшло до того, що його навіть перевели до іншої школи, бо однокласники знущалися з нього.

– Тоді ми були дітьми, але тепер мені це все вже не важливо, – каже Сергій, з усмішкою додаючи, що може й над собою посміятися.

Тепер між нашими сім’ями розгорілися справжні баталії через це прізвище. Моє дівоче – Котик – звучить м’яко, ніжно, навіть мило. Всі жартома називають мене «кицька», «Мурка», а Сергій ласкаво кличе «кішечка моя». Ну правда ж гарно?

А тепер уявіть, що раптом ти стаєш Хропачем. Це жах.

Під час одного з обідів у свекрів ми заговорили про весілля, і я натякнула, що хотіла б зберегти своє прізвище. Тим більше, що сучасні жінки часто так роблять, і в цьому немає нічого поганого.

– Що? Ти тепер його дружина, ти маєш взяти його прізвище! Ви ж сім’я! – кричала свекруха.

– Хто так сказав?

– Люди потім косо дивитимуться. Навіщо виходити заміж, якщо прізвище не береш? Що то за мода така пішла?

Ми сильно посварилися, і з того часу свекруха не захотіла більше брати участь у підготовці до весілля. Вона образилася, що я «прізвищем гидую».

Але мені справді не хочеться міняти прізвище. Я покохала Сергія за його характер, але зміна прізвища мене не тішить. Я 23 роки була Котик, і раптом стати Храпач? Все ж таки будуть сміятися з мене.

Я також впевнена, що і з наших майбутніх дітей сміятимуться їхні однокласники. Сергій сам пройшов через це, і йому було дуже тяжко.

Я запропонувала Сергію взяти моє прізвище, стати Котиком. До того ж це буде приємно моєму батькові, адже наше прізвище припинить існування на мені. Але Сергій уперся і заявив, що це його принижує як чоловіка:

– Та мене ж усі на роботі засміють. Це ненормально, коли чоловік бере прізвище дружини. Що ми тепер помінялися ролями?

Через це питання у нас почалися проблеми. Сергій навіть демонстративно переїхав жити до батьків, хоча весілля поки що не скасовує.

Я не знаю, що робити. Дехто може подумати, що це дрібниця і мені слід поступитися. Але для мене це важливе. Адже якщо я візьму це прізвище, це зіпсує мені життя.

Знаєте, краще б Сергій пив чи курив, ніж носив таке безглузде прізвище.Як ви вважаєте, як краще вирішити цю проблему? Ви б обрали прізвище Котик чи Храпач?

КІНЕЦЬ.