– Наталочко, це хороші друзі нашої родини, бувший колега батька з дружиною, тому ти вже гарненько на стіл постарайся, щоби я не червоніла за твої кулінарні здібності! – наказала мені свекруха.- Мають бути на столі три види закусок, три види салатів та три види солодощів.

В мене така життєва історія, хочу поділитися нею з вами і спитати поради, чи правильно я роблю. Я заміжня вже10 років. Три перших роки спільного життя ми жили з батьками Владислава, з його сестрою і братом, ще неодруженим на той момент.

Мені доводилося готувати на всіх. Коли чекали на гостей, свекруха вимагала від мене, щоб усе було домашнє, не магазинне. Три види закусок, три види салатів та три види солодощів.

Ми з чоловіком майже нікуди не виходили. Коли відпрошувалися в неї прогулятися, вона не дозволяла. І казала, що це я привід шукаю «аби не прибирати». Прикро було, але доводилося терпіти.

Кілька місяців тому свекруха лежала довго в стаціонарі. І ми з другою невісткою по черзі сиділи з нею з ночівлею, доглядали її.

Після лікарні по черзі сиділи з нею вдома – я, дружина дівера і зовиця. А потім через прання стався конфлікт між Владом і його сестрою. Зовиця дорікнула йому, що це через нього і мене їхня мати така слабка. Через нас потрапила в лікарню.

Потім зовиця сказала: “Нехай твоя дружина знає своє місце”.

Але хіба я маю всю домашню роботу сама робити? Хіба я повинна прати речі батьків, доглядати маму? Зовиця сказала: “Вона невістка – це її обов’язок”.

У відповідь мій чоловік сказав їй: “Це ти зі своїм чоловіком, гроші висмоктуючи у батьків, довели маму”. Сестра чоловіка розповіла своїй матері лише те, що сказав мій чоловік їй.

І тут свекруха дзвонить саме мені і каже, що я винна, що я так налаштувала чоловіка, і тому він так сказав. Увечері вона обдзвонила всіх нас і почала вимагати від чоловіка вибачитись перед сестрою.

І мене потім свекруха облила брудом. А зовиці все зійшло з рук.

Я довго не спілкувалася з сестрою чоловіка після тих подій. Приїжджала до свекрухи, силоміць примушуючи себе. Прибирала, допомагала. Але робила це без бажання, переступаючи через себе.

А потім сестра чоловіка, виявляється, поскаржилася матері, що я з нею сухо розмовляю. Потім чоловік розповів матері про те, як зовиця говорила про нас. Але свекруха, знаючи про це, не сказала своїй дочці вибачитись переді мною.

Вона знову мені дорікнула, сказавши: «І що через це не спілкуватимешся з нею?». Вона не вважає, що зовиця теж повинна вибачитися.

Свекруха постійно надсилає моєму чоловіку повідомлення, у яких пише, що, мовляв, брат і сестра мають бути на першому місці, тільки вони тобі допоможуть.

А дружина виходить, що тільки проблеми створює? Лише зло приносить? Свекруха наче забуває, що і вона чиясь дружина і невістка.

Я так утомилася від них. Не хочу більше бачити і знати їх. Нехай чоловік їздить до них скільки завгодно. Але мене вони не розуміють і розуміти не хочуть. Мені так погано на душі. Не можу через них радіти нормальному життю.

Буду вдячна за поради, як покращити цю всю ситуацію.

Джерело