Наталя літала на крилах кохання. Треба ж як їй пощастило зустріти такого чоловіка, як Ілля. І це нічого, що він одружений. Вони із дружиною давно вже чужі люди. Донька доросла, навчається, вихованням займатися не треба.

– Наталю, ось скоро я укладу вигідний контракт, і тоді точно вже піду від дружини. Адже мені треба буде виплатити їй за спільно нажите майно. Це буде найщасливіший день у моєму житті. Після народження доньки, звісно. І ось тоді ми з тобою одружимося. І все буде добре!

Як же Наталя раділа від цих слів. Нарешті вона дочекалася!

Перший чоловік виявився поганим. Гульбанив, жив на своє задоволення, забувши, що вдома чекає молода дружина. Розлучилися. Зустрічалася потім із різними чоловіками, але все не те.

А ось Ілля, вона це відчуває, на сто відсотків її чоловік! Як жаль, що вони не зустрілися раніше!

– Наталю, сьогодні не зможу приїхати, справи по роботі. Уявляєш, штани зіпсував, коли прасував.… А нові не можу купити, з грошима важко, все вклав у справу. Ну, не дружину ж мені просити, сама розумієш…

– Ілля, які проблеми! Тримай ось три тисячі, вистачить на штани? І ще хочу тебе завтра в ресторан запросити. У нас річниця знайомства, якщо ти не забув!

– Люба, як я можу забути цей чудовий день! Тільки у мене немає подарунка, вибач, і рахунок сплатити не зможу. Але, запевняю, це тимчасово. Скоро гроші поллються рікою, от побачиш! Ми будемо такі щасливі, люба!

За ці слова Наталя була готова на все. Вона мала добре оплачувану роботу, своє житло, машину і квартиру бабусі, яку вона здавала за пристойні гроші.

Їй було нічого не шкода для коханого. Це нічого, що поки що у нього труднощі з фінансами, хіба гроші – це головне? Він її кохає, вона його.

Незабаром вони одружаться і буде повноцінна родина. Наталя за вечерею у ресторані хотіла повідомити Іллі радісну новину. Вона вагітна! Ось вже він зрадіє!

А щоб не сумнівався, вона записалася на огляд, щоб офіційно підтвердити.

У радісному передчутті вона сиділа в коридорі перед оглядовою. Повз ходили вагітні жінки з животиками, і Наталя подумки уявляла, як через кілька місяців також ходитиме.

Цікаво, хто в неї буде, хлопчик чи дівчинка? Хоч би хлопчик. Дочка в Іллі вже є, то він зрадіє синові.

Від приємних думок її відвернув дуже знайомий голос.

– Виходь, люба, ось так, акуратніше. Зараз у кафе заїдемо, замовлю все, що забажаєш! Апетит у тебе чудовий, звичайно!

З оглядової вийшов Ілля та вагітна жінка. Вони захоплено розмовляли, сміялися. Наталя застигла від подиву. З ким він? Адже дружина вже не така молода і не така симпатична, за його словами. А тут дуже приваблива жінка.

І чому вона вагітна? Адже в них кілька років вже немає жодних стосунків.

– Ілля, це і є твої справи на роботі?

– Наталка? Ти звідки тут? Я зайнятий, як бачиш!

– Ілля, це хто?

– Ходімо, я зараз розповім, хто це.

У Наталії полилися сльози. Усі її мрії та надії впали! Ось же негідник і пройдисвіт! Та як він міг!

Її викликали на прийом. Швидко витерши сльози, вона зайшла до кабінету. Після огляду їй повідомили:

– Наталю, напевне я вас засмучу. Ви не вагітні. Тест виявився хибним, буває таке, трапляються неякісні.

– І слава Богу! Дякую, я піду!

Фахівець байдуже знизала плечима. За стільки років роботи вона вже звикла до різних емоцій.

Прийшовши додому, Наталя лягла на диван. От і все. Впала заповітна мрія. Образа, прикрість, не давали їй спокою.

Довго сиділа на кухні, обмірковуючи, що робити.

Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Ілля.

– Наталю, давай поговоримо!

Він нахабно зайшов у квартиру.

– Ілля, навіщо це все?

– У нас із дружиною справді був непростий період. У цей час я познайомився з тобою на парковці. Ти була дуже наполеглива, дала номер телефону.

Я вирішив спробувати, як це мати жінку на стороні. Сподобалось. Потім дізнався, що дружина вагітна, і збирається народжувати. Наші стосунки налагодилися. Але я до тебе вже звик.

Тим більше, на прийомі сказали, що дружині не можна тепер подружніх стосунків. Що мені лишалося робити?

Ти була щедра, а гроші мені дуже потрібні були. Дружина, звичайно, нічого про тебе не знає. Сьогодні я переконав її, що ти колега по роботі, яка залицяється до мене. Вона розхвилювалася, звичайно. Ледве заспокоїв.

– Але ж ти обіцяв, що розлучишся і одружишся зі мною! Я чекала і сподівалася.

– Ну ти як маленька, їй Богу! Знаєш фразу: «Обіцяти – не означає одружитися»? Ось це саме той випадок. Ти була зручною для мене. Завжди привітна, добра, нагодуєш, грошей даси. Хто ж відмовиться?

Так, погано щодо дружини вчинив, але я спокутую провину. Незабаром народиться син, мені обіцяють підвищення, найму няню, щоб легше було.

Дружина в мене – свята жінка! Я її ніколи не лишу! Сподіваюся, ти не станеш шукати її, щоб розповісти правду. Їй не можна хвилюватися.

Все, Наталко, розмова закінчена!

– Ану пішов звідси! Ось же пощастило зв’язатися з таким негідником! Дружину твою шкода, з таким негідником живе!

Ілля швидко вибіг із квартири.

Наталя видихнула і сіла на стілець. Чомусь їй стало смішно.

Ось і урок їй. Не зазіхай на чуже, щастя не отримаєш!

Через кілька місяців вона випадково побачила Іллю з дружиною та колискою. Виглядали щасливими. У Наталії тьохнуло щось на душі. Зате тепер ніколи в житті не зв’яжеться із одруженим. Краще вже одна буде, ніж ось так…

КІНЕЦЬ.