У мого чоловіка є молодша сестра, з якою ми раніше були у дружніх стосунках. Справа в тому, що Настя на 8 років молодша за мене і мого чоловіка, і коли я виходила заміж, вона ще була школяркою.

Спочатку ми жили два роки всі разом, потім ми переїхали до своєї нової квартири. За цей час у нас з’явилася донька, яку Настя одразу дуже полюбила, допомагала мені у всьому, я могла навіть на кілька годин залишити дитину з нею.

Ми з Настею любили на свята спекти смачний торт, нам було весело разом, я була дуже задоволена, що в мене є така подруга, та ще й сестра чоловіка. Багато моїх подруг, у яких не складалися стосунки з батьками та родичами чоловіка, мені по-доброму заздрили.

Настя завжди ділилася зі мною своїм секретам, свекруха навіть сердилась із цього приводу, казала, що ми щось приховуємо від неї.

Я завжди намагалася дати їй грошей, розуміючи, що тих, що давали їй батьки, недостатньо для молодої дівчини.

Але все змінилося, коли сестра чоловіка вийшла заміж і в неї один за одним, з’явилися двоє діток. Настю ніби підмінили, почала сваритися з батьками, що вони мало їй допомагають грошима, бо чоловік у неї не дуже прагнув заробити, весь час знаходився у пошуках роботи.

Ми намагалися їй допомогти, але мій чоловік сказав, що не бажає працювати на сторонню людину, яка днями проводить за комп’ютером. Настя почала його захищати, говорила, що не тимчасово працює, що він шукає роботу, але йому не щастить.

Не знаю, чи вірила вона сама, але перед нами завжди його захищала. Справжній скандал стався, коли свекруха наполягла, щоб Настя з чоловіком жили окремо, сказала, що вже немає жодних сил терпіти ледащого зятя.

Але так йти їм не було куди (у його батьків однокімнатна квартира), а платити за оренду житла нема чим, то Настя поставила батькам ультиматум – вони мають купити їм квартиру.

Головним аргументом було те, що вони допомогли нам купити квартиру. Вона чудово знала, що гроші ми в них позичали і вже давно віддали, і ось на них у неї й були плани.

Батьки відмовилися, сказали, що вона з дітьми може жити з ними, а він нехай переїжджає до своїх та шукає роботу.
Настя у всьому звинувачує нас, що це ми налаштовуємо проти них батька та матір.

Перестала спілкуватися з нами, не хоче навіть бачити нашу дочку, яку, я точно знаю, дуже любить і зараз. Як їй допомогти та налагодити знову нормальні стосунки, якщо вона навіть слухати нічого не хоче?

Мені дуже шкода, адже я до неї ставлюся, як до сестри і бажаю їй лише щастя, як і решта в нашій родині.

КІНЕЦЬ.