Настя познайомилася з Віктором і він був практично ідеалом у її уявленні про справжнього чоловіка.

Він був симпатичним, високого зросту, одягався з голочки, відрізнявся ввічливістю і вмів робити компліменти.

А ще він був успішним підприємцем, володів процвітаючою фірмою.

Віктор уже два місяці бігав за Настею і навіть мав по відношенню до неї серйозні плани.

Буквально на днях, коли вони розмовляли про відпочинок у Карпатах, він натякнув їй, що хотів би саме там провести свій медовий місяць і потис її руку.

У Насті від передчуття стрепенулося серце.

А на початку він осені її запросила на свій день народження колега Ірина.

Хоч вони й не дуже тісно спілкувалися, але Насті було незручно відмовлятися на її наполегливе запрошення.

Видно було, що вона намагається з нею подружитися, бо Ірина нещодавно прийшла до їхнього колективу і в неї практично нікого там не було з друзів.

– Я прийду не сама, якщо ти не проти? – сказала Настя.

– Звісно! – сказала Ірина. – Я буду навіть рада, приходь з ким хочеш!

Віктор був галантний і вручив іменинниці величезний букет троянд.

Ірина представила їх гостям і навіть познайомила зі своїм старшим братом, Андрієм.

Він здався Насті таким непоказним, з непримітною зовнішністю, поряд з її солідним чоловіком, він здавався сірою тінню…

Віктор же ж, під час застілля, намагався жартувати з гостями, встигав доглядати і за Настею і літньою пані, яка сиділа поруч.

Загалом, він намагався справити враження, і в першу чергу на Настю.

Потім він вийшов на балкон, а тим часом заграв повільний танець і Андрій запросив на танець Настю…

Зробив він це так природно, що Настя мимоволі простягла руку і встала.

Танцював Андрій чудово, його рухи були точні й пластичні, а під час танцю він постійно посміхався.

– У вас сталося щось хороше, чи вам так радісно, що ви весь час усміхаєтеся? – запитала Настя.

– Так, я радію, що зібралася чудова й приємна компанія, що грає приємна музика, а я танцюю з найкрасивішою дівчиною на цьому святі! – раптом сказав він.

Настя зашарілася…

– Ну не найкрасивішою, ви вже явно прибрехали, – соромлячись відповіла вона.

– Ви знаєте, є краса зовнішня, а краса внутрішня. Ось у вас, Настя і сяє вона десь ніби зсередини…

Її, звісно, вразили його слова, але вона залишилася при своїй думці про нього.

Танець закінчився і Андрій підвів її до місця, де її кавалер вже трохи обурювався, що його даму відвели у нього з–під носа.

Незабаром вечір закінчився, Віктор довіз її додому на таксі, вони попрощалися, бо вона втомилася і дуже хотілося спати…

…Настя ще спала, як раптом у її двері подзвонили.
Сонна вона встала з ліжка, накинула червоний халатик і пішла в коридор.

– І хто б це міг бути так рано, – здивовано подумала Настя.

Вона відчинила двері й ахнула.

На порозі стояв кур’єр з величезним букетом троянд!

Настя взяла квіти й побачила, що в букеті лежить записка.

Вона розгорнула папірець і прочитала:

«Я прямо зачарований вами. Дозволите мені побачити вас?»

Настя поставила квіти у вазу і задумлива підійшла до вікна.

Вона глянула у двір і очам своїм не повірила!

Там стояв Андрій! Він стояв, дивився на неї і посміхався своєю чарівною усмішкою, а потім помахав їй.

Настя вийшла на балкон:

– Піднімайтеся, я пригощу вас чашкою кави, а заодно й поговоримо про вашу поведінку.

Посадивши непроханого гостя за стіл, вона поставила перед ним свіжозварену каву, а потім запитала:

– Як ви мене знайшли?

– Ірина згадала, як одного разу відправляла до вас на адресу документи щодо роботи…

– Так, було таке кілька тижнів тому, – подумала Настя.

– Ну добре… – сказала вона. – А навіщо ви тут?

– Я все написав у записці, ви її прочитали? – просто відповів чоловік.

– Послухайте, Андрію, у мене є близька людина і у нас із Віктором серйозні стосунки. Тому я вам нічого обіцяти не буду…

– І не треба, просто дозвольте зрідка вам дзвонити і бачити вас.

Настя не знала, що й думати…

…А незабаром вона зрозуміла, що сумує за його відкритою і добродушною посмішкою і з хвилюванням чекає на його дзвінки.

Андрій дедалі більше захоплював її уяву, хоча, здавалося б, що він зовсім не чоловік її мрії.

А потім він запросив її на побачення, на яке вона з хвилюванням пішла, бо зрозуміла, що їй потрібен саме цей чоловік.
Але перед своїм першим побаченням вона зателефонувала Віктору і розповіла, що закохалася в іншого чоловіка і що вона не буде більше з ним спілкуватися.

– Надіюсь, це не той злидень, який тебе на танець запрошував, а потім квіти дарував?! – різко сказав Віктор. – І що ти знайшла в ньому?! Чим він кращий за мене?!

Настя мовчки поклала слухавку. Вона не хотіла чути таке про свого коханого.

Ось так сталося в житті Насті, що вона заради кохання відмовилася від чоловіка, який здавався їй вершиною її мрій.

І не прогадала! Її Андрій був тим чоловіком, заради кохання якого, вона ладна була поїхати хоч на край світу…

Через рік вони з Андрієм зіграли пишне весілля. А ще через рік у них народилась чарівна донечка Оля.

Настя дуже щаслива з Андрієм, а він з нею. Вони часто сміються, коли Настя, побачивши перший раз Андрія, вирішила, що він зовсім непоказний і точно не для неї…

КІНЕЦЬ.