Нещодавно мій єдиний син одружився, привів невістку до нас додому. Я була рада, що у сина все склалося в особистому житті. Хотілося б, щоб молодята жити окремо, проте поки це не є можливим.

Домовились, що поживуть поки зі мною, поки не назбирають на перший внесок на квартиру. У нас ще є дача, влітку я проживаю там, а восени повертаюся у місто.

Коли молодята прийшли в мій дім була весна. Ми непогано ладнали з невісткою, Ольга здавалася мені милою дівчиною. Видно було, що вона дівчина вихована, поважає старших та мого сина любить. Коли настало літо, Ольга з радістю допомагала мені збирати мої речі, побажала гарного відпочинку.

Декілька разів вони з сином приїжджали до мене по ягоди та фрукти, на городі невістка мені не допомагала, бо вона не привчена до фізичної праці. Коли Ольга оглядала територію дачі, зазначила, що мій син нарубав багато дров та сказала, що якби я вирішила залишитися зимувати, то мені вистачило б дров, щоб топити піч. Я відповіла, що зимувати не збираюся. Невістка промовчала та перевела тему.

З мамою Ольги у нас якось не склалися стосунки, вона здалася мені лицемірною людиною. Знаєте, коли людина молодша, вона якось вміє приховувати свою справжню сутність, а в більш дорослому віці це зробити важче, адже кожна емоція, яку колись людина відчувала, відкладається у вигляді зморщок. Так ось мама Ольги мені відразу не сподобалась. Та чомусь я щиро вважала, що її донька не така, як мати. Схоже, я помилилася.

Настала осінь, дні ставали все холодніші та холодніші. Я зібралася повертатися в теплу домівку. Ніхто мені не зателефонував та не запропонував допомогу у перевезенні речей. Та я не стала нав’язуватись. Забралася сама та поїхала.

Відчинила двері своїм ключем та почула, як Ольга розмовляє зі своєю мамою по телефону. І знаєте, дізналася про себе багато чого цікавого: виявляється, що я примушувала бідну дівчину працювати на городі, а ще я дуже скупа, адже не хочу переїжджати на дачу назовсім та віддавати молодим квартиру.

Я голосно грюкнула дверима своєї квартири коли зайшла, невістка аж підскочила. Я удала, що нічого не чула та мені все одно було неприємно від почутого. Почекаю коли прийде син порозмовляю з ним, тоді вже прийматиму якесь рішення з приводу цієї ситуації.

КІНЕЦЬ.