Наші батьки жодного разу не доnомоrлu нам. Чому ж зараз мu їх nовuнні nідтрuмуватu?

 

Так вийшло, що в 18 років я вже чекала дитину. Батьки мене не підтримали, вважали, що мені ще рано і заміж виходити, і народжувати. Дмитра, мого чоловіка, як раз забрали в армію. Бабусі з обох сторін дружно сказали: твоя дитина — твої проблеми.- У мене своє життя, не вплутуй мене в це, — прямо повідомила мені моя мама. А свекруха взагалі не хотіла нічого чути ні про мене, ні про онука.Мене забрала до себе тітка по батьківській лінії.

Бездітна 38-річна жінка, яка присвятила своє життя роботі, не стала засуджувати свого брата:- Їх можна зрозуміти — час важкий було, коли ти народилася. Стільки сил в тебе вклали. Бувало, їм їсти нічого було, мій брат по ночах вагони розвантажував, щоб на шматок хліба заробити. А я тоді думала — як добре, що у мене нікого немає, тому що я б не впоралася.Я про це не знала, але цей факт аж ніяк не виправдовував моїх батьків:-Але зараз-то все добре! У тата — зарплата хороша, квартира велика. Мама працює. Я адже їх онука ношу!

Невже він так сильно їх об’їсть? — питала я у тітки.- Вони тебе виростили, зараз хочуть для себе жити. Чи не осуджує їх. Цілком можливо, що вони ще одумаються. Але мої батьки не схаменулися. Я зібрала нехитрі пожитки і перебралася до своєї тітки. Коли Дмитро повернувся з армії, нашому синові був рік і п’ять місяців. За час його відсутності, його мати не бачила онука жодного разу. Мої батьки приїхали два рази — більше у них часу не було.

Дмитро влаштувався на роботу в автосервіс і хотів йти вчитися заочно, але не вийшло. Я вела господарство.Продовжували ми жити у моєї тітки. Коли син пішов в дитячий сад, а я влаштувалася на роботу, тітка вирішила переїхати в інший регіон. Ми були змушені зняти квартиру.Через якийсь час не стало бабусі Дмитра. Свекруха розпорядилася нерухомістю дуже дивно: квартира була виставлена на продаж, а виручені кошти пішли на ремонт її житлаі на різні блага — шуба, телевізор, ікра до вечері. Дмитро просив у своєї матері, щоб вона не продавала нерухомість.

Він пропонував їй щомісяця платити гроші, а потім і викупити квартиру. Але його мама не погодилася.- Якщо ти такий довірливий, то це не означає, що я така! Чому я заради вас повинна відмовитися від нормального життя? Від ремонту, щоб як у людей був? Або ви мені ремонт зробите? — розсміялася свекруха у відповідь на прохання сина.Через 6 років у нас народилася дочка. Ми розуміли, що нам потрібно житло. Дмитро почав їздити за кордон. Але заробити на квартиру не так просто. Я з дітьми продовжувала жити на орендованій квартирі.У той час моя мама жила одна в трикімнатній квартирі, тому що кілька років тому батько пішов від неї. Але там для дочки, зятя і онуків місця не було.

До свекрухи теж було не можна. Там робітники клали італійську плитку. Вона не поспішала з ремонтом, як і не поспішала допомогти родині сина: «Ви знали, коли народжували, це не мої проблеми, я нікому нічого не винна». Дмитро кілька років їздив за кордон, я з дітьми перебивалася як могла, але йому таки вдалося купити для сім’ї квартиру. Без допомоги банків і родичів.Старший син закінчував 9 клас, молодша дочка — 2-ий.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩