Знаєте, я завжди хотіла бути хорошою свекрухою і любити дружину сина, як власну дочку. Та й намагалася її прийняти і полюбити, от тільки вона сама налаштовує нас проти себе.

Чому я хотіла бути доброю? Та тому що мені у свій час так перепало від свекрухи, я стільки сліз пролила, що не хотіла такої долі нікому. Слава Богу, що у мого чоловіка були мізки і він бачив, як його мама з мене знущається, тому ми і пішли жити окремо, а спілкування з нею урізали до мінімуму.

Наш син одружився. Дівчина ніби була не погана. На початках їхнього зустрічання і консервації робила, і пляцки пекла та все передавала нам на пробу. Та так було рівно до їхнього весілля. Після того Оксану наче підмінили.

Знаєте, більш ледачішої людини я й не знаю. У неї завжди є якісь відмовки. То вона себе погано почуває, то у неї низький тиск, то її серце коле, та й взагалі їй не можна ні нервуватися, ні працювати.

Та й для чого їй працювати, якщо наш син заробляє дуже багато. Він керівник цілого відділу у своїй айтішній фірмі. Тому Оксана звикла до хорошого життя, та й син її не обмежує у фінансах.

Раз на два-три місяці вони літали відпочивати. Дітей залишали нам на той тиждень. Ми ж нічого проти й не мали, бо вони молоді люди і їм потрібно побути разом.

Але Оксана настільки звикла засмагати, що заборона подорожей на даний час не стала для неї на заваді. Діти народили третю дитину. Кажуть, що це так випадково вийшло і вони не планували саме зараз поповнення.

От тільки не минуло й місяця після народження третього онука, як нам з чоловіком спихнули усіх трьох дітей. Невістка на море захотіла. Дурдом якийсь.

Та їй потрібно з дитиною бути, а не відпочивати. Та й годувати грудьми вона не хотіла.

Ми з чоловіком теж не молоді. Наші роки беруть своє. Ми просто не справляємося з двома старшенькими, як іпостійно галасують і бігають. А тут ще й немовля, яке ми й на руки взяти боїмося.

Оксана на своїх батьків дітей ніколи не залишала. Постійно лише на нас. Та й син наш геть розуму не має. Слухає свою дружину геть в усьому.

Вони повернулися з відпочинку і не думають дітей забирати. Лише зателефонували і сказали, що їм потрібен ще відпочинок. А я вже не згадаю, коли спала нормально.

Мій чоловік вперся і сказав, що це остання така витівка невістки і більше онуків він до нашого дому не пустить. Якщо син з невісткою народили аж трьох дітей – хай самі ними і займаються. А як ні – нехай няньку шукають. Не збідніють.

КІНЕЦЬ.