Наш стандартний сніданок – гарячі бутерброди, іноді каші, я рано встаю на роботу, і готувати вишуканості, просто немає часу, обід – перше і друге, я вдома не обідаю, готую йому у вихідні або ввечері, на вечерю м’ясо з гарніром, щодня різний та салати. На вихідних готую всілякі цікаві страви – м’ясо запікаю з сиром, запіканки, десерти пеку, чоловік хоче на сніданки молочні каші, але я не їм молочні продукти (не алергія, просто не люблю, дається взнаки дитинство в дитсадку і склеєні макарони в молоці — фу), пропонувала готувати йому окремо, але він хоче, щоб ми разом їх їли
Розсудіть, хто має рацію, будь ласка? Мені 32 роки. Три роки у шлюбі, чоловік на два роки старший. Ми обоє працюємо, у мене п’ятидений графік роботи з 8 до 5, робота в офісі, але нервова. У чоловіка гнучкий графік, вихідні трапляються по різному. Моя зарплата вища за середню по регіону, чоловік заробляє в 2-3 рази більше (у нього нестабільна зарплата, від місяця до місяця по-різному).
Живемо в моїй дошлюбній квартирі, у нього своєї немає, він гроші витрачає на машини (щороку нова). Бюджет загальний і начебто не обділяє мене подарунками, але при плануванні витрат все одно більше орієнтуємось на його потреби (він більше заробляє, тому вважаю справедливо).
Зараз у мене 6 місяць (дитина запланована, бажана обома). Останній місяць посипалися претензії, мовляв, я погана господиня. Спочатку побут ділили порівну і всіх все влаштовувало. Зараз все на мої плечі, і він висуває претензії (хоча я ще не в декреті навіть працюю), що погано я його годую.
Наш стандартний сніданок – гарячі бутерброди, іноді каші (я рано встаю на роботу, і готувати вишуканості, просто немає часу). Обід – перше і друге (я вдома не обідаю, готую йому у вихідні або ввечері). На вечерю м’ясо з гарніром, щодня різний та салати. На вихідних готую всілякі цікаві страви – м’ясо запікаю з сиром, запіканки, десерти пеку.
Чоловік хоче на сніданки молочні каші, але я не їм молочні продукти (не алергія, просто не люблю, дається взнаки дитинство в дитсадку і склеєні макарони в молоці — фу). Пропонувала готувати йому окремо, але він хоче, щоб ми разом їх їли!
Мої аргументи не чує. Каже, що вишукування йому не потрібні, хоче звичайної їжі, але знову ж таки не їм я макарони, бо стежу за фігурою, та й користі в них немає. Чоловік каже, що народиться дочка і треба годувати її манкою, ну що це за совдепівські стандарти.
У дитинстві його мати не готувала зовсім, він їв, що доведеться, вона то вегетаріанкою була, і вдома вічний безлад у них був, і зараз свекруха так і живе. Останній тиждень я на лікарняному, чоловік пред’являє претензії, що я сиджу вдома, і все одно не готую йому те, що він хоче, і не драю квартиру з ранку до ночі.
Я хочу купити посудомийну машину та робот-пилосос, щоб зняти з себе непотрібні обов’язки, він вважає, що це марна трата грошей. А третій комплект килимків в авто – не марна і миття щовихідні з натиранням воском та іншою нісенітницею теж.
З останнього взагалі запропонував купувати дитині не нові речі — коляску, ліжечко, хоча гроші в нас є. Я взагалі нічого не розумію. Розмови не допомагають, вважає, що я «зажерлася».
А він готовий зливати усі гроші на автомобілі. Почалося це зовсім недавно, я просто розгублена. Лаємося через дурниці. А як порозумітися — не знаю.
КІНЕЦЬ.