Йтиметься про мою молодшу сестру. Нам уже далеко за 30 років. Кожна має свою сім’ю, чоловіків, дітей. Спілкуємось періодично. Намагаємося не лізти в житті одна одної, але іноді до мене доходять деякі новини про життя сестри. Від колеги на роботі майже випадково дізналася (а може й не випадково), що моя сестра зраджує з чоловіком колеги.

Ця ситуація настільки швидко почала розвиватися, що іноді навіть втрачала нитку подій. Суть така, що колега знайшла чоловіка моєї сестри та все йому розповіла. Вона хотіла зберегти шлюб, тому підключала всі сили. Чого хотіла моя сестра – не до кінця зрозуміло.

Можливо, миттєвого задоволення, бо теж від свого чоловіка вона не збиралася йти. У результаті чоловік сестри влаштував їй таку прочуханку, що походи ліворуч припинилися. Потім сама сестра розповіла, що її чоловік готується до розлучення та хоче йти з сім’ї. Але потім передумав.

Можливо, все ж таки залишився через дітей. Але життя сестри перетворилося на пекло після цього. І розлучення їй не дасть і жити їй нормально не дає. Мені її шкода. І сенс тоді прощати її? Чоловік моєї сестри дуже любить дітей і для їхнього блага зробить усе. Але й сестру шкода. Вона дуже шкодує про все.

КІНЕЦЬ.