Надя мила вікна, як раптом задзвонив її телефон. Вона вuтерла рукu і взяла слухавку. – Хм, номер якийсь незнайомий, – подумала вона. – Я вас слухаю! – сухо сказала Надя. – Надю, привіт, це Оксана! Ти не могла б сьогодні зі мною зустрітися?! – почула вона в слухавці. Надія застигла від здивування. Дзвонила її однокласниця, з якою вони не бачилися дуже давно. – Я маю до тебе дуже серйозну розмову, – продовжувала Оксана. Надя не розуміла, що ж таке могло статися

 

Надя мила вікна, як раптом задзвонив її телефон. Вона витерла руки і взяла слухавку.

-Хм, номер якийсь незнайомий, – подумала вона.

-Я вас слухаю! – сухо відповіла Надя.

-Надю, привіт, це Оксана! Ти не могла б сьогодні зі мною зустрітися?! – почула вона в слухавці.

Надія застигла від здивування. Дзвонила її однокласниця, вони не бачилися вже давно.

-Я маю до тебе дуже серйозну розмову, – продовжувала Оксана.

Надя не розуміла, що ж таке могло статися.

Звичайно, вони були в друзях у соцмережах, але їхнє спілкування обмежувалося рідкісним надсиланням віртуальних подарунків на свята. Та й у класі вони особливо не дружили – були у різних компаніях.

-Привіт! Ну взагалі-то так, у другій половині дня я трохи буду вільна. А чим я можу бути корисною?

-От і чудово! – радісно заторохтіла у слухавку Оксана. – Давай зустрінемося в кафе “Ромашка”, там все й поясню. Кава й тістечка за мій рахунок!

Однокласниці зустрілися. Вибравши найзатишніший куточок, Оксана зробила замовлення і запитала Надію:

-Ти ж начебто психологиня за освітою? Мені дуже потрібна твоя порада. Юлька мені сказала, що ти можеш мені допомогти.

-О ні, – Надя засміялася. – Це були безглузді курси. Таку нісенітницю я зробила, що пішла на ці курси, згадувати соромно.

-Але все одно, ти була найрозумніша дівчинка в нашому класі, точніше ти навіть мудра, – зупинила її Оксана. – Сьогодні ввечері вирішується моя доля, і я загадала – як ти скажеш, так воно й буде.

-Ну гаразд, я все ж таки фахівець у великій фірмі з підбору персоналу, трохи в людях розбираюся, якщо це тобі допоможе, то що там в тебе?

-Розумієш, у моєму житті зараз є двоє чоловіків. Я з ними нічого не мала, і романи особливо не заводила, але сьогодні я маю одному дати відповідь – чи вийду я за нього заміж. Чи з другим зустрітися в нічному клубі, і я думаю буде з ним продовження – швидше за все я з ним проведу ніч і почну серйозні стосунки, але втрачу першого. До кого йти?

-Хм, ти мені так плутано пояснюєш, що я взагалі нічого не зрозуміла, – замотала головою Надя. – У тебе двоє чоловіків, так? З кимось ти маєш пов’язати свою долю. Розкажи мені про них.

-Розумієш, рік тому я працювала на одному підприємстві і до нас прийшов новий співробітник.

Непоганий хлопець Сашко, хоч і пересічної зовнішності, він став одразу до мене залицятися – усілякі знаки уваги, але зовсім не нахабно. Але в нього прізвище дивне, я розумію, що прізвище не визначає сутність людини, але ставилася я до нього спочатку байдуже, хоча б вже тому, що він у дорослому віці не змінив прізвище.

Надя хихикнула, але постаралася стриматися від сміху – все ж таки серйозна розмова.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩