Андрій був одружений з Оксаною вже п’ять років.

Життя у них складалося, як у всіх, нічого особливого, звісно.

Живуть вони у маленькій двокімнатній квартирі його мами.

Сама свекруха Оксани переїхала жити на дачу.

Говорить, що там їй дуже подобається, там будинок добротний і груба велика є, яка дає тепло на всю хатину, там тепло та затишно взимку, ще й криниця власна є, не потрібно по воду далеко ходити.

Мама Андрія вже на пенсії, тримає там невеличке господарство, обробляє город і в місто повертатися не бажає, а тим паче у такі складні часи.

А в її квартирі, де живе син з невісткою все, як і раніше.

Ремонти не робили, тому що немає грошей у сімейства.

У шлюбі в них народилася донечка Оленка.

Андрій працює один, непросто їм зараз виходить прожити на одну зарплату.

А минулого року Андрія запросила сестра на Вербну неділю.

Вся справа в тім, що різниця у віці між братом з сестрою майже 13 років.

Вони мало спілкуються між собою, адже у них різний спосіб життя, різні друзі і інтереси, все таки різниця у віці далася в знаки.

Андрій лише знає, що його сестра Наталка вдало вийшла заміж, і наразі їхні статки тільки ростуть, адже чоловік хороший бізнес має.

Але Андрій не заздрить, він не проти, що його рідна сестра добре влаштувалася, але хоч би раз запитала, як поживає брат, можливо щось потрібно йому, або допомога якась, раз вона так добре живе сама.

Так ні, не цікавиться ні ним, ні його сім’єю ніколи.

Навіщо бідні родичі їй? Так і віддалилися вони з роками.

На Вербну неділю поїхали всією родиною.

Оленці тоді було десь шість місяців.

Але сам Андрій не хотів їхати без дружини, тому вирішили їхати всі разом, навіть з дитиною малою.

Мама також приєдналася до них, адже давно в доньки не була, оскільки та живе далеко від них.

Коли прибули до будинку сестри, брат стояв незворушно, навіть не знав, що сказати.

Андрій дуже добре знав що сестра рідна його живе в хорошому достатку, але щоб такий будинок у неї, навіть й гадки не мав, у ві сні навіть не уявляв такого.

Коли вони усі зайшли в середину будинку, там все виблискувало.

Достаток виднівся навкруги.

Сестра вихвалялася, що і в якій країні купували, меблі, сервізи, різний посуд.

Одне здивувало Андрія.

Наталя пояснила, що чоловік її любить тварин, а поруч з ними є притулок для тварин, вони багато їм допомагають і вдома в них є декілька собачок.

Вона вихвалялася, як дорого обходиться догляд за ними.

Який калорійний корм потрібно їм купувати, щоб вони росли здоровими та розумними.

І все це коштує досить таки дорого.

Довго розповідала скільки затрат понесли на ту чи іншу тваринку і ще й постійно гроші для тварин дають.

У Наталки з чоловіком немає діток, щось не склалося в них, тому поки свою турботу вони віддають своїм домашнім улюбленцям.

Андрій усе це слухав і дивувався.

Невже собаки якісь миліші за брата?

Адже вона бачить, як вони з Оксаною вдягнені, яка зараз ситуація в країні, і вона не цікавиться, чи вистачає їм на життя, хоча має усі можливості в допомозі.

Хоч би запропонувала якусь допомогу для них чи для їх дитини, ніж витрачати їх на тварин.

Бувають періоди, коли Андрію з дружиною інколи їсти купити немає за що, а сестра з чоловіком витрачають на собак.

Святкові дні в будинку сестри минули надто швидко.

Святкували в колі родини. Тому жарти не покидали весь вечір.

Наталя більше не вихвалялася своїми статками, мабуть, зрозуміла, що братові і його сім’ї то неприємно, а вона людина вихована.

На другий день Андрій із родиною повернулися додому.

Все ті ж стіни зі старими сірими шпалерами, і надія, що незабаром Оленка підросте, жити стане простіше, адже Оксана вийде на роботу, і вони з дружиною нарешті зроблять ремонт у квартирі.

Тепер Андрієві все більше не дає спокою думка, у нього така багата сестра, а не допомогла йому хоча б сотнею гривень.

Дитині лише солодощі якісь дала і все, а могла б дати якусь тисячу-дві для племінниці, адже знає, що живуть рідні небагато.

Лише матері напакувала дві великі сумки продуктів, купила їй багато речей і майже багажник напакувала смаколиків, а як їхали то так і сказала, це все для мами.

Андрій не міг зрозуміти, хіба так може вчинити хороша сестра?

КІНЕЦЬ.