А я просила брата, щоб він з Оксаною розписався, але ті все віджартовувалися, що в їхньому віці це не потрібно. Ось і закінчилась їх історія тим, що забрала я брата до себе в батьківську хату, бо ж не лишу я рідну людину напризволяще.

Брат мій перший раз одружився дуже рано, ще навіть йому двадцяти не було.

Дружина його дуже розумна, викладала в університеті. Мій Микола також не промах, закінчив інститут і працював начальником на заводі. Гроші в них були хороші, виховували вони з Ольгою двох дітей.

Та одного разу брат зібрав свої речі і переїхав до іншої жінки, яка навіть школу не закінчила.

Дітям і колишній дружині він багато допомагав. Коли ті закінчили навчання, навіть по квартирі купив. Олі ж залишилась їх спільна квартира.

Згодом, коли діти свої половинки зустріли, він їм весілля поробив. Брат і справді дуже хороші гроші заробляв і навіть родині нової дружини допомагав, дітей спільних в них не було.

Микола дуже любив землю, тому на ділянці Оксани, він звів гарний будиночок на подвір’ї якого поставив вулики, трохи курей.

Разом вони садили грядки і просто насолоджувалися тишею. Оксані з моїм братом дуже пощастило, вона як такої освіти не мала, а тут такий наречений попався.

Я не раз натякала брату, щоб узаконив стосунки з Оксаною, але вони лише сміялися. Брат не лише дачу шикарну звів за свої гроші, а й квартиру купив, яку вони здавали в оренду і на ці гроші здебільшого й жили.

Та все це було оформлено на Оксану, але Миколу це не турбувало, бо вже більше тридцяти років вони разом і нічого міняти не збираються.

Та все сталося само собою.

Одного дня, раптово, не стало Оксани. А за сорок днів на порозі їх дачі постала її рідна сестра, і сказала моєму Миколі забиратися, бо це все тепер її.

Мій брат залишився ні з чим, хоч все життя важко працював, щоб нажити все що він має.

Микола думав, що його діти у себе приймуть, але ті сказали, що в них своє життя в якому для такого тата місця немає. Ось мені й прийшлося забрати брата до себе в батьківську хату.

Єдине, що йому вручили з минулого життя, так це котика. Люда сказала, що не збирається ще на корм тратитися.

Ось вам і пожили без штампу в паспорті… Не повторюйте помилок мого брата…

Джерело